— Сергію Адамовичу, чому Росія вкрай вороже налаштована до «помаранчевої» України?!
— Нинішня російська влада (не певен, чи лише нова, чи також попередня, хоч я не переконаний, чи особисто Єльцин) налаштована до України вкрай вороже. Україна теж була не надто доброзичливою до Росії; це взаємно, але не симетрично. Ненависть російського офіціозу більша і несправедливіша. Я вважаю, що глибинна причина не в тому, що несхвально ставляться до українських змін, які сталися внаслідок революції, а в тому, що загалом вороже ставляться до української незалежності, — вона дратує Москву. Москва добре розуміє, що розвалений Радянський Союз не відновити, відновлення кордонів я би назвав ненауковою фантастикою. Але одна справа — кордони, а цілком інша — вплив. Москва добре пам'ятає, як вона «тримала» соціалістичний табір, — напозір з державними кордонами було все добре — Угорщина була Угорщиною, а Чехословаччина — Чехословаччиною, але ж ви пам'ятаєте, чим це було насправді. І це породжує в Кремлі непереборне роздратування.

Цього разу дніпропетровці, на відміну від минулорічного турніру Кубка УЄФА, вилетіли до Єревана не зранку, а о 20-й годині. Отож за вірменським часом прибули на місце тільки опівночі. Приземлялися під акомпанемент дощу. Зустрічаючі сприйняли опади як вельми радісну подію. Адже, за зізнанням вірмен, цього дня температура повітря сягала 38 градусів, та й узагалі дощів у Єревані не було давненько. Та й факт відсутності поміж українців головного тренера Євгена Кучеревського (через стан здоров'я) не міг не додавати господарям оптимізму. Мовляв, «Дніпро» й так переживає кризу, а без наставника буде ще слабшим.

Дощ, який накрапає у Гельсінкі вечорами, ніби продовжує оплакувати медальні надії українців. У п'ятий день змагань і буковинець Іван Гешко, від якого ми очікували принаймні «бронзи», не зміг зійти на п'єдестал. За відсутності метра «півторашки» марокканця Хішама Ель-Геружа наш Іван видавався ще більш «Грозним», аніж на попередніх стартах. Але не склалося.

У вівторкових матчах третього раунду Ліги чемпіонів практично всі фаворити забезпечили собі спокійне життя перед повторними поєдинками. «Манчестер юнайтед» досить легко розібрався з угорцями, які здивували розгромом хорватського «Гайдука» в другому раунді. Та цього разу мадяри нічого не змогли вдіяти з Уейном Руні, який відзначився сам та зробив дві гольові передачі. Трохи зіпсувала враження про цей матч відвідуваність: 51 701 чоловік на «Олд Траффорді» — найгірший показник «МЮ» за весь час виступів у єврокубках. 16 тисяч порожніх крісел — такий протест фанів проти купівлі клубу американцем Малкольмом Глейзером.

Позавчора в українському футболі закінчилася хай не найкраща, але таки окрема славна ера. До середи, 3 серпня 2005 року, київське «Динамо» впродовж восьми років обов'язково грало в найпрестижнішому клубному змаганні — Лізі чемпіонів. Краще чи гірше — інше питання. Цього ж разу «біло-сині» завершили єврокубкову кампанію ще влітку. І це — логічна крапка у втраті киянами своїх традицій і своєї гри. У поєдинку з другосортним швейцарським «Тюном» (який через невідповідність власного стадіону нормам УЄФА грав навiть не в рідному місті, а в сусідньому Берні) і традиції, і гра, і навіть елементарне бажання зберегти обличчя не проглядалися взагалі.

Інтернет-опитування «УМ» (з ним ви могли ознайомитися на нашому сайті), яке охопило 1515 респондентiв, не претендує на науковість соціологічних вимірів. Насамперед нас цікавила узагальнена думка читачів щодо того, яка країна в їхній свідомості є найбільш недружньою до нашої України. Нас вразив не так лідер, як кількість набраних ним балів — 67,85 відсотка «УМників» вважають найбільш недоброзичливою до своєї Батьківщини Росію. Ми можемо потрактувати ці результати як наслідок політики Москви щодо України в останні роки і щонайбільше в передвиборчу осінь-2004.

Позавчора матчами-відповідями завершився перший кваліфікаційний раунд Кубка УЄФА. Українці на таких ранніх стадіях уже не грають, а тим часом до наступного кола пробилися лише п'ять команд із колишнього СНД з 17 можливих. Це білоруські БАТЕ та МТЗ-РІПО (причому мінські «трактористи» дещо сенсаційно обіграли угорський «Ференцварош»), вірменський «Бананц», молдовський «Ністру» та латвійський «Металургс». Авторами сенсацій зі знаком «мінус» стали клуби з Латвії та Литви, до провалів грузинських колективів ми вже звикли. Звертає на себе увагу успіх фарерців.

На початку червня в столиці Польщі у Варшаві пройшла вже третя впродовж двох останніх років акція під назвою «Принеси комунізм до музею!». Як повідомила польська інформагенція ПАП, організатори акцiї звернулися з проханням до мешканців столиці та регіонів приносити до зали «Театру Студіо», який міститься в сумнозвісному «символі» польської столиці — збудованому в стилі сталінської архітектури хмарочосі Палацу культури і науки (ПКіН), будь-які пам'ятки про комуністичні часи 1944-89 років. Вони стануть частиною експозиції музею комунізму «Соцляндія». Музей буде розташовано в підземеллях згаданого палацу, який віддавна є більмом на оці для варшав'ян та гостей столиці, оскільки постійно нагадує їм про приниження Польщі в роки червоної диктатури. Аби знести архітектурного монстра, потрібні велетенські кошти, тому поляки намагаються хоч якось сховати його за велетенськими рекламними полотнами.