Святого Івана Предтечу називають безкомпромісним свідком правди, він безбоязно вказував на пороки суспільства. Це останній зі старозавітних пророків, він, на думку богословів, — ніби місток між двома заповітами. Послухати цього пророка приходили тисячі людей — простих і поважних. Він називав себе лампою, світлом якої є Христос.
Перейти на нічний режим роботи у спекотні дні будуть змушені водії-далекобійники, оскільки «Укравтодор» вирішив обмежити рух важкого вантажного транспорту, якщо температура повітря становитиме більше +25 градусів. Такі обмеження довелося ввести, щоб зберегти дорожнє полотно автошляхів. Адже в спеку важкий транспорт просто «місить» колесами розпечений на сонці асфальт.
Сотні волинян лісами пробираються в Білорусь, намагаючись оминути прикордонні застави. Кинути Батьківщину їх змушують і нужда, і хобі — збирання грибів. Та й рідне «Отєчєство» вони полишають не назавжди, а на годину-другу. Так, учора прикордонники Луцького загону за день затримали цілу «зграю» грибників — 68 дорослих та п'ятнадцятеро дітей, які нелегально намагалися «пробитися» на білоруську територію. Грибників на лукашенкові землі не пустили.
Учора обласні депутати Херсонщини ухвалили рішення про визнання регіону «територією без НАТО». За це проголосували 54 депутати, лише десятеро були проти, а двоє утрималися (загалом в Раді нараховується 85 депутатів). Слід сказати, що в Херсонській обласній раді Партія регіонів має 28 мандатів, «Наша Україна» — 9, БЮТ — 19, Соцпартія — 5, решта — комуністи, «вітренківці», «литвинівці» тощо. На чолі ради стоїть «регіонал» Володимир Демьохін, який активно лобіював ухвалу такого рішення.
Колишнього помічника начальника Головного управління «К» СБУ, полковника Валентина Крижановського, ще з осені відомого своїми нищівними звинуваченнями голови СБУ Ігоря Дріжчаного у злочинній діяльності, усе ж таки затримано в російській Твері й зараз він перебуває у слідчому ізоляторі. Слід нагадати, що кілька днів тому адвокати Крижановського та його дружина Вікторія стверджували протилежне, мовляв, полковника справді затримували, але всі терміни можливої екстрадиції в Україну вичерпалися.
«Лист від Герхардта прийшов на початку серпня. Але це не був звичайний лист, написаний німецькою, з батьківськими розпитуваннями і настановами і з вкладеними, як щотижня, п'ятьма доларами. У конверті було декілька рядків, написаних незнайомим почерком — повідомлення про те, що напередодні трапилося нещастя: перекинувся черпак із розплавленим склом, і в Герхардта серйозно обпалені обидві руки. ...Уранці Басс зустрів батька на вокзалі. Герхардт був дуже блідий і вочевидь сильно змучений. Руки його були перев'язані, він мав такий жалюгідний вигляд, що перехожі оберталися, коли разом із Бассом ішов з вокзалу. «Як я обпікся! — сказав він сину. — Мені навіть здалося, що я не витримаю, такий був біль. Який біль! Вік пам'ятатиму!» — так американський письменник Теодор Драйзер змалював тяжку долю робітників у США наприкінці ХІХ століття у своєму романі «Дженні Герхардт». Тоді, понад 100 років тому, в Америці панувала епоха дикого капіталізму і визискування дешевої робочої сили.
Сьогодні в Україні є сотні сюжетів про покалічених на виробництві робітників. Щодня вони приїздять до Інституту медицини праці у Києві, де часто їм уже не можуть нічим допомогти, окрім як підтвердити факт втрати працездатності. І тоді людині залишається лише йти далі по колу — випрошувати допомогу в держави. Трапляються випадки настільки моторошні, що їх важко навіть описувати: значні опіки тіла, спричинений пилом тяжкий хронічний бронхіт, коли людина постійно задихається, падіння з 10-метрової висоти пачки склопакетів на працівника...
І хоча деякі політики наголошують, що на таких-то підприємствах такого-то турботливого власника робітники мають соціальні гарантії та високу зарплату, достатньо переглянути суху вітчизняну статистику. За даними Держкомстату України кожен третій працівник промисловості працює в умовах, що не відповідають санітарним нормам і правилам за рівнем впливу шкідливих виробничих факторів. У шахтах і підземних тунелях, на металургійних заводах працюють мільйони людей — в гуркоті, пилі, при високому тиску або температурі, в розжарених цехах, біля небезпечних верстатів. Найгіршими в Україні є умови праці у вугільній промисловості, металургії, машинобудуванні, хімічній і нафтохімічній промисловості, сільському господарстві. Показник професійної захворюваності за останні 20 років зріс від 0,8 до 6,71 на 10 тисяч працівників. І за кожною «одиницею статистики» — долі людей.
Герої публікації «УМ» — «П'яні вбивці чи без вини винні» за 9 лютого 2005 року і «Української правди» — «Система не правоохоронна, а каральна» за 7 лютого 2006 року, мешканці міста Шахтарськ Донецької області 24-річний Руслан Бредун і 21-річний Валерій Журавський, яких місцеві правоохоронці обвинувачували у вбивстві підлітка, вийшли на волю після тривалого перебування у слідчому ізоляторі в Донецьку. Вони були звинувачені в тому, що у ніч 15 січня 2004 року вбили 17-річного Володимира В. Це був випадок, коли звинувачення грунтувалося винятково на зізнаннях самих підсудних, від яких вони швидко відмовилися, заявивши, що на них чинився тиск.
