Ще кілька днів тому східні та південні області України буквально вмивалися потом через нестерпну спеку. Особливо ж не пощастило пасажирам поїздів та автобусів, які в ці дні їхали по розпеченій території — як розповіла моя колега, сповпчик термометра у її вагоні перевалив за позначку +45 градусів Цельсія... Не кращою була ситуація в «дощових» зонах — дихати там було легше, але активні фронти теж завдали шкоди людям. Останніми днями в різних регіонах України проходили грози зі шквалистими поривами вітру, а через останній такий вибрик погоди у центральних областях залишилися без електропостачання більше двохсот населених пунктів. Якої ж погоди слід чекати українцям найближчим часом — спеки чи шквалів? Із цим запитанням «УМ» звернулася до синоптика Українського гідрометцентру Людмили Савченко.

З часу початку 12 липня ізраїльської агресії до Лівану і до вчорашнього дня в Лівані загинули 944 цивільні особи, з яких приблизно 30 відсотків становлять діти віком до 12 років, та 29 військових і поліцейських Лівану. До цих трагічних цифр варто додати 53 бійців організації «Хезболла» та семеро бійців союзного їй шиїтського угруповання «Амаль». Під ізраїльськими бомбами також загинули четверо спостерігачів від ООН. Кількість поранених оцінюють у 3 369 осіб. У результаті боїв свої домівки втратили чи змушені були залишити 915 тисяч 792 особи, з яких 220 тисяч залишили територію Лівану. Матеріальні збитки оцінюються приблизно в 2,5 млрд. доларів. Такі цифри подав учора уряд Лівану. Втрати Ізраїлю вбитими становлять 36 цивільних та 61 військовослужбовець. Цей трагічний баланс зростає з кожним днем війни.

Позавчора до Центру космічних польотів ім. Кеннеді на мисі Канаверал, штат Флорида, прибула команда американського космічного човника «Атлантіс». Її завданням є проведення останніх тренувань та тестів перед запланованим на 27 серпня стартом космічного корабля. Команда «Атлантіса» складається з п'яти чоловіків та однієї жінки: командир корабля Брент Джетт, пілот Кріс Фергюсон, астронавт Канадської космічної агенції Стів Маклін та троє фахівців місії — Ден Бербенк, Джо Теннер і Хайдемарі Стефанишин-Пайпер. Для нас майбутній політ «Атлантіса» знаменний тим, що єдина в команді корабля жінка є українкою за походженням.

Понеділок і вівторок — дні презентації нової влади. Церемонія обов'язкова, але іноді дивна: скажімо, «кучмівський» віце-прем'єр Дмитро Табачник, який із тріумфом повернувся в Будинок уряду після півторарічного вигнання, представляє колективам їхніх відомств міністрів охорони здоров'я, освіти та сім'ї, молоді і спорту їхніх «помаранчевих» та «рожевих» керівників, які нікуди й не йшли. Щоб усі трималися купи й надалі, Дмитро Володимирович звертає увагу на колір презентованих троянд: не жовті (тобто не колір розлуки), а пурпурові...

Позавчора в Україні фактично було поставлено крапку на «феодосійській істерії» проти спільних навчань вітчизняних та іноземних військових на території України. Адже саме в понеділок почалося п'ятиденне українсько-молдовське миротворче тактичне навчання ротного рівня «Південь-2006», в якому візьмуть участь тридцять вояків Молдови. На порядку денному ще й перше українсько-польсько-британське миротворче тактичне навчання аеромобільних підрозділів батальйонного рівня «Козацький Степ-2006» (2—15 вересня), на навчання Житомирському загальновійськовому полігоні за участі 300 іноземних військових та спільне навчання механізованих підрозділів ЗСУ та Словацької Республіки (18—22 вересня).

Із 90-х років у нашій країні почав бурхливо розвиватися приватний бізнес, створюються нові компанії та корпорації. І якщо в радянський час людина могла отримувати зарплату, п'ючи на роботі чай чи читаючи газету, то сьогодні таких робочих місць уже не існує. Водночас постійно зростає кількість людей, які звертаються до психологів, скаржачись на таке явище, як «синдром згоряння на роботі». Йдеться про те, що людина виснажується не лише фізично чи інтелектуально, а й емоційно. Вона постійно подумки перебуває у полоні «виробничих» проблем — і коли веде ділові переговори, і коли ввечері дивиться новини чи серіал. Нині серед працівників великих компаній дуже модні пігулки для підвищення розумової і фізичної активності. Одна моя знайома, менеджер будівельної корпорації, на моє абсолютно щире «Ти чудово виглядаєш» якось збайдужіло відмахнулася: «Якби ти знала, скільки я з'їдаю «колiс», щоб так виглядати». Проте, стверджують психологи, жоден допінг не врятує від такого явища, як «синдром згоряння на роботі». Від постійної емоційної напруги з часом ефективний працівник починає працювати гірше і повільніше. До речі, цей процес можуть «підігрівати» навіть найближчі родичі, які, здавалося б, бажають людині добра. «Молодець, будь першим, будь найкращим, обійди конкурентів», — цими словами може стимулюватися гонитва за успіхом, першістю, похвалою. Проте, як відомо, успіх полягає не в тому, щоб досягти висоти, а в тому, щоб зуміти втримати позиції. А це можливо лише за умови здатності зберігати холоднокровність. Саме тому «УМ» вирішила звернутися до завідувачки лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної і політичної психології АПН, доктора психологічних наук, професора Тетяни Титаренко з запитанням про те, як не стати жертвою «синдрому згоряння на роботі».

Хто б коли мені сказав, що я буду цікавитися розкладом сеансів у кінотеатрах і кількістю копій одного фільму, виготовлених для прокату? А все тому, що відділити кіно від бізнесу, як і владу від бізнесу, практично неможливо. І тому що кінопрокат — це теж політика. І ще тому, що сьогодні цей сектор економіки розвивається надзвичайно динамічно, рекорди касових зборів перебиваються доволі швидко, кінотеатри ростуть як гриби після дощу, а зали у нас на Харківському масиві заповнені на 100 відсотків і просто прийти перед сеансом і купити квиток зовсім не просто.
Для українського кіноринку є наразі актуальними кілька проблем: з одного боку — як «засвоїти» постанову Кабміну про обов'язкове дублювання, субтитрування чи озвучення українською мовою з 1 вересня 2006 року 20 відсотків кінокопій, з січня 2007-го — 50 відсотків, а з 1 липня 2007-го — 70 відсотків і чи не перечекати зміну влади — раптом синьо-білі відмінять «дискримінаційну» щодо російської мови державну постанову; з другого боку — як відрегулювати цю постанову так, щоб кінотеатри не маніпулювали копіями і не відкладали українські сеанси на ніч або на світанок; як наповнити український ринок фахівцями дубляжу, бо «заліза» вже накупили, тепер потрібні кадри; де найшвидше побудувати кінотеатри, які принесуть найбільший прибуток; коли дистриб'ютори почнуть вкладати гроші у виробництво... На шляху перетворення українського кіноринку з колоніального на цивілізований є багато перешкод — як у гаманці, так і в голові. Про ці та інші нюанси кінопрокату в Україні ми говоримо з Андрієм Дяченком, директором компанії «Геміні», яка є найстарішим гравцем на цьому полі й одним iз лідерів ринку.

Шановний український парламенте!
Шановні народні депутати!
Перед тим як зробити процедурні речі, я хотів би до вас звернутися з коротким словом. Воно буде присвячене поточній ситуації.
Протиріччя, якими сьогодні живе, я надіюсь, частина, українського суспільства, це протиріччя, які не приніс шахтар із Донецька чи лісоруб із Прикарпаття. Ці протиріччя у наше суспільство не принесли лікар із Чернігівщини чи вчитель із Криму. Я хочу бути відвертим і сказати, що ці протиріччя принесені тими людьми, які сьогодні перебувають у цьому залі. Ці протиріччя, я розумію, використовувалися як інструменти виборчої кампанії. У хід ішло все, у тому числі речі, які відносяться до національних пріоритетів.

Популістські заклики щодо підтримки бідних киян, які лунали під час виборів міського голови, пройшли першу перевірку на практиці. І, як вважають деякі економісти, результат цієї перевірки не найкращий. Як не крути, Київ дав високий старт так званій вторинній інфляції, яка пов'язана з тим, що з часом зростання вартості газу і електроенергії впливає на збільшення цін на інші товари. Подібна роль не личить флагману. Міська держадміністрація, з огляду на подорожчання енергоносіїв, дала відмашку, піднявши ціни на продукт, який наші громадяни купують щодня. Не виключено, що цю естафету підхоплять інші регіони. Які наслідки може потягнути підняття цін у столиці, «УМ» з'ясовувала у керівника групи радників голови Нацбанку України Валерія ЛИТВИЦЬКОГО.