Віктор Балога: Закарпаття має унікальний шанс

Віктор Балога: Закарпаття має унікальний шанс

41-річний голова Закарпатської обласної державної адміністрації Віктор Балога став широковідомий після мукачівських виборів минулого року. Тоді кучмівський режим вдався до небаченої в Україні фальсифікації, аби представник «Нашої України» втретє не став мером рідного міста. В активі цього найвпливовішого закарпатського політика ще й депутатство у Верховній Раді та керівництво областю у 1999—2001 роках. І, ясна річ, тривала опозиційна боротьба у «вотчині» партії Медведчука.

Відпочинемо по-європейськи

Уже втретє українська столиця святкуватиме цьогоріч День Європи. Хоча сам Старий Світ відзначає його понад півстоліття. Усе почалося 9 травня 1950 року, коли французький міністр закордонних справ Роберт Шуман виступив із декларацією, якою закликав поставити крапку в давній ворожнечі між Францією та Німеччиною. Ця промова, власне, й стала першим кроком на шляху до об'єднаної Європи. Нині День Європи шанують як символ успішної моделі мирного і партнерського співробітництва між державами, яка базується на спільних цінностях та інтересах. Окрім Києва, в Україні європейські дні відзначатимуть Одеса, Донецьк, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя і Вінниця.

Невизначена Європа

Невизначена Європа

Коли 1 травня минулого року Європейський Союз розширився за рахунок десяти нових країн Центральної та Південної Європи, то аналітики-песимісти попереджали, що добитися згоди в єдиній європейській сім'ї, яка зросла з 15 до 25 членів, буде значно важче. Але тоді ніхто не міг уявити, що збурювачем незгоди стане один зi «старих» членів родини. Проведені в останній декаді квітня опитування показали, що лише 48 відсотків французів готові схвалити на референдумі, який запланований на 29 травня, нову конституцію ЄС. Європа спочатку з жаху завмерла, а потім дружно взялася за обробку мізків неконтрольованих французів. Головну роботу взяв на себе президент Франції Жак Ширак, який кількаразово звертався до співвітчизників з драматичними зверненнями та проханнями передумати на користь загальноєвропейських вартостей. У телезверненні від 3-го травня Ширак пояснював: «Франція буде ослаблена, а Європейський Союз застрягне у минулому, якщо французькі виборці на референдумі 29 травня відкинуть конституцію ЄС».

Тернова перемога

Тернова перемога

За радянськими офіційними даними, понад 40 місяців — з 22 червня 1941 року до 28 жовтня 1944 року — німецькі війська перебували на українській землі. Насправді ж час «гостювання» нацистів на українських теренах був набагато довшим. Ще 15 березня 1939 року, навіть до початку ІІ Світової війни, Угорщина, за домовленістю з Гітлером, захопила українське Закарпаття, де в той час була проголошена Закарпатська Українська Республіка з Августином Волошиним на чолі. Закінчилась війна для українських земель хіба навесні 1945 року, коли гітлерівці були витиснені з українських етнічних теренів Пряшівщини (тепер Словаччина). Для українського народу ці роки стали безперервним іспитом на виживання.

Карликовий ляпас віце-чемпіонам Європи

Карликовий ляпас віце-чемпіонам Європи

Континентальна футбольна фієста на Піренеях ще й досі негативно відгукується її учасникам. Уже на старті відбіркового циклу ЧС-2006 вони дружно втрачають заплановані очки. І при цьому демонструють таку посередню гру, що вже нікого не дивують поразка італійців та нічиї голландців і французів.

«Груповуха» для «Дніпра»

«Груповуха» для «Дніпра»

Учора в штаб-квартирі УЄФА в Ньоні відбулося жеребкування першого в історії групового турніру Кубка УЄФА. Єдиний представник України — дніпропетровський «Дніпро» — початково був поміщений до четвертого за силою «кошика» (загалом кульки з назвами команд тягнули з п’яти «кошиків»), але, за оцінкою фахівців, отримав доволі прийнятних суперників. Зокрема, добре відомих українським уболівальникам «Брюгге» з українцем Сергієм Серебрянниковим у складі та віденську «Аустрію», котрі раніше діставалися «Шахтарю».

Локшина для народу

Локшина для народу

Керівництво української держави, очолюваної на початку 90-х Президентом Л. Кравчуком, було явно неспроможним реалізовувати для неї стартові умови. За перші три роки незалежності тодішні будівники «ринкової економіки» досягли неймовірних «успіхів»: ВВП падав у 1992, 1993 і 1994 роках, відповідно, на 14, 14 і 23 відсотки (тут і далі цифри взято за даними Держкомстату). Це жахливе для мирного часу падіння ВВП супроводжувалося ще жахливішою інфляцією. Під керівництвом нового Президента — Леоніда Кучми — курс економічних «реформ» не зазнав суттєвих змін: ВВП на додаток до згаданого вже безпрецедентного падіння у 1994 році знизився ще й в 1995 та 1996 роках — відповідно, на 12 та 10 відсотків. У підсумку, за п'ять років такої «розбудови держави» під керівництвом двох президентів Леонідів ми отримали ВВП у 45 відсотків від рівня 1991 року, тобто в понад два рази менший. Для порівняння наведу відомий факт: навіть у часи великої депресії на Заході 1929—1933 років падіння ВВП було суттєво меншим. Насмілюся стверджувати, що з часів Другої світової війни в жодній країні Європи не було досягнуто такої економічної прірви без військових дій на території країни, як в Україні упродовж 1991—1996 років. До речі, ВВП (у перерахунку на душу населення) в усіх країнах, які виникли на території колишньої Югославії в результаті кривавих військових дій, є вищим, ніж в Україні.

«Гра державної важливості», яка вселяє надію

«Гра державної важливості», яка вселяє надію

Напередодні цього матчу у стані дніпрян панував досить тривожний настрій, спричинений останніми невдачами команди, яка примудрилася програти тричі поспіль у внутрішньому чемпіонаті. Плюс виїзна поразка від «Маккабі» у Кубку УЄФА. Наставник дніпропетровців Євген Кучеревський на передматчевій прес-конференції навіть заявив про свою ймовірну відставку, якщо його підопічні не переграють ізраїльтян за підсумком двох матчів.