Коли 45 учнів гімназії з невеличкого міста під Варшавою збиралися помилуватися українськими краєвидами, ніхто не підозрював, як саме закінчиться їхній вояж. Підлітки (переважно 14–16–річні) разом із п’ятьма дорослими, що їх супроводжували, відвідували музеї, були на екскурсіях, розважалися. А потім у 17 дітей почалася блювота, пронос, піднялася температура. Сьомого червня їх госпіталізували до Івано–Франківської інфекційної обласної лікарні з попереднім діагнозом — харчова токсикоінфекція. Інтернетом прокотилася чутка, що діти отруїлися в одному з фаст–фудів у Кам’янець–Подільському. Утім наступного дня з’ясувалося, що це не так.

У День захисту дітей на майдані Незалежності можна було побачити чудову виставку 400 картин, намальованих дітьми, які регулярно відвідують лікарів–ендокринологів, — малятами з цукровим діабетом чи іншими ендокринними порушеннями. Асоціація дитячих ендокринологів України за підтримки компанії Санофі–авентіс оголосила 12 переможців конкурсу, які отримали в подарунок по ноутбуку. Журналістка «УМ» побувала на церемонії нагородження, поспілкувалася з мамою наймолодшої призерки та дізналася про вимірювання рівня цукру о третій ночі та проблеми з «домашніми» тест–системами. А від головного спеціаліста в галузі почула про те, що діти з діабетом — це маленькі дорослі, які відповідальніше від усіх нас ставляться до власного здоров’я та життя.

Історія нашої цивілізації засвідчує, що розв’язання дрібної проблеми нерідко породжує набагато більші та «зубастіші» негаразди. Для прикладу, за радянських часів батьки виводили вошей у дітей таким способом: щедро намащували волосся дустом ДДТ та зав’язували косинкою чи поліетиленовим пакетом, щоб «настоялося» і «всі паразити повиздихали». Воно пече, сльози рікою, в носі свербить, але діти терпіли. Що поробиш — засіб надійно вбивав комах. А потім з’ясувалося, що дуст небезпечний для здоров’я: канцерогенна речовина накопичується в організмі й нічим звідти не виводиться. Набравши певну дозу, дуст спричиняє рак...

Ще декілька років тому хронічний гепатит С (ХГС) вважався довічним невиліковним захворюванням, яке можна було тільки фахово супроводжувати — аналогічно до ВІЛ–СНІДу. Інфекція невпинно «під’їдала» печінку, поступово руйнуючи здорові клітини, заміщуючи їх фіброзною тканиною, і людина помирала через відмову незамінного органу. І якщо «хроніки» з ураженням нирок могли розраховувати на багаторічний гемодіаліз — очищення крові від токсинів за допомогою спеціального апарату, то хворі на хронічну форму гепатиту С такого шансу не мали. До сьогодні вченим не вдалося винайти таку штучну систему, яка б замінила роботу здорової печінки — природної міні–лабораторії, яка контролює та узгоджує роботу різних органів і систем. Навіть пересадка донорської печінки не могла врятувати життя такого хворого. Адже в крові пацієнта все одно залишалися віруси, які досить швидко робили непридатним і новий орган.

«Ми з вами весь час говоримо про епідемію ВІЛ–СНІДу і забуваємо про іншу важливу проблему, — наголосив перший заступник міністра охорони здоров’я України Василь Лазоришинець на прес–конференції, приуроченій до Всесвітнього дня боротьби з вірусними гепатитами. — Мало хто знає, що на сьогодні кількість людей, інфікованих вірусом гепатиту С, приблизно в п’ять разів перевищує кількість осіб, які живуть із ВІЛ. Ми поки не маємо точних даних по країні — лише торік започаткували реєстрацію хронічних форм гепатиту С, а раніше фіксували тільки гострі випадки. Повну картину ми отримаємо через кілька років».

Нехай ми ще не доросли до країн, де куріння вважається немодною і занадто дорогою шкідливою звичкою, але за останні п’ять років рівень «задимленості» України все ж таки відчутно зменшився. Так, за даними Київського міжнародного інституту соціології, у 2005 році в країні курили 62% усіх чоловіків, а наприкінці 2009 року — 47%, кількість курців–жінок зменшилася від 17% до 7% відповідно. Крім того, завдяки 40–відсотковому збільшенню акцизів на тютюн удалося залучити додаткові мільярди в бюджет та зробити сигарети менш доступними для дітей.

Рівно 10 років тому з ініціативи Жака Ширака була підписана Паризька Хартія, яка проголосила 4 лютого Всесвітнім днем боротьби з раком. Відтоді науковці, лікарі, пацієнти, уряди країн, представники промисловості і бізнесу, різних релігійних конфесій та засобів масової інформації намагаються об’єднати свої зусилля для боротьби зі злоякісними новоутвореннями. Для того, щоб активізувати цей процес у нашій країні й виробити спільну стратегію протидії цьому захворюванню, Національний інститут раку закликав до співпраці представників українського суспільства. Планується, що сьогодні вдень, після обміну думками на засіданні «круглого столу», буде підписано відкритий Меморандум про співпрацю щодо подолання раку. Чим це допоможе пацієнтам онкологічних відділень — читайте на наступній шпальті «Здоров’я».

Фахівці змушені визнати — багаторічні зусилля провідних учених та лікарів–онкологів, озброєних передовими технологіями діагностики та лікування пухлинних захворювань, не досягли очікуваного успіху. Кількість хворих на рак надалі зростає, незважаючи на багатомільйонні витрати на лікування пацієнтів. Тому сучасні онкологи все більше схиляються до думки — пріоритетом має стати профілактика онкопатології. Спеціалісти ВООЗ називають профілактичні заходи економічно найбільш ефективним довгостроковим методом контролю раку. Про це журналістам розповів директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, президент благодійного фонду «Єдність проти раку», академік НАН України Василь Чехун. За його словами, сьогодні існує глибока прірва між фахівцями–онкологами, які володіють колосальним масивом знань, та пересічними громадянами, які позбавлені необхідної інформації. Подолати ж цей розрив допоможуть онкологи... у шкільному класі.

Минулого тижня журналістка «УМ» помітила цікаве оголошення в одній одеській аптеці, розташованій неподалік тамтешньої площі Незалежності (район Черемушки). Роздрукований на принтері текст «У продажу є вакцина від грипу» не міг не привернути увагу людини, яка не раз і не два чула від чиновників МОЗу про незаконність продажу препаратів для щеплення в закладах торгівлі. Відразу майнула думка: «А що, як ситуація в законодавстві змінилася?» Утім подальша розмова виявила ще «симпатичніші» речі. На запитання «Проти якого саме штаму вірусу грипу виробиться імунітет від цієї вакцини?» працівниця аптеки почала запевняти: «І проти сезонного, і пандемічного — будь–якого, це ж грип!» А тоді — «добивка»: «Беріть, беріть! Ви ж не хочете хворіти?»

Про те, що у фармацевтиці має місце корупція, говорять навіть спеціалісти ВООЗ. У грудні 2009 року потужна організація почала випускати інформаційний бюлетень під назвою «Ліки: корупція у фармацевтичній галузі». Про це повідомляють «Медновини». Як наголошується в документі, вільний доступ до якісної медичної допомоги та основних лікарських засобів — це необхідна умова зниження захворюваності, смертності людей та поліпшення якості їхнього життя. Але ліки можуть приносити користь лише тоді, коли вони безпечні, високоякісні, належним чином розподілені серед пацієнтів і правильно спожиті (згідно з інструкцією). Коли ж «у гру» вступають корупціонери в галузі фармацевтики, ліки стають не такими доступними та безпечними, як хотілося б.