Цей канал, прокладений через самісіньке серце Дунайського заповідника, попив чимало крові українським науковцям. Не один рік Національна академія наук України, екологи, іноземні експерти боролися проти його будівництва, пояснювали та аргументували: не буде від каналу «Дунай—Чорне море» жодної користі — лише шкода заповідній зоні та міжнародному іміджу України. Як у воду дивилися! Канал таки вирили, незважаючи на десятки тисяч (!) листів-звернень, протести 90 міжнародних організацій. Його дуже хотіли бачити екс-міністр транспорту Георгій Кірпа і екс-Президент Леонід Кучма. Удвох вони три роки тому хід «Дунай—Чорне море» урочисто відкрили. Однак нині канал не функціонує — програла-таки людина боротьбу з природою. Натомість є інші наслідки: на будівництво каналу витрачено майже 100 мільйонів державних гривень, Дунайському заповіднику завдано непоправних екологічних збитків, Україна різко погіршила свій міжнародний імідж. До того ж досі не заплачено грошей німецькій фірмі «Мебіус», яка вела днопоглиблювальні роботи у каналі, а тепер на Україну готується подати судовий позов. На доважок — ЮНЕСКО хоче позбавити Дунайський заповідник свого сертифікату — мовляв, Україна не виконала міжнародні зобов'язання з його збереження. Екологи кажуть: це означає, що більше українські заповідники не отримуватимуть сертифікати ЮНЕСКО, а фінансування екологічних програм міжнародними донорами суттєво скоротиться. Сорому не оберемося —такого ще не було з жодною державою! Як результат: немає ані грошей, ані каналу, ані відповідальних за його провал.

Одного разу хтось встане вранці, підійде до вікна і скаже собі, товаришеві чи дружині (тільки поодинокі дружини кажуть чоловікам таке, бо жінкам, така вже в них природа, важче відмовитися від усталеного побуту.) «Дивися, по них можна перевіряти годинник... Вісім сорок п'ять — пік їхньої міграції... Неначе гірський потік». — «Хто?» — «Представники міністерств та відьомств. Початок робочого дня». — «То й що з того». — «Кожної осені їх все більшає, хто б що не казав». — «То що з того». — «А ввечері буде відлив, і не варто буде виходити на вулицю. Зметуть». — «То й що тобі з того? Буде неврожайний рік, то приєднаєшся залюбки до них»...

Роман Бена Аффлека із Дженніфер Лопес був приречений, мабуть, від самого початку. І не лише тому, що надто вже ця парочка, відома в пресі під спільним ім'ям «Бенніфер», затягла й розпіарила свої стосунки. Зрештою, після сто двадцять п'ятого повідомлення про черговий розрив (або чергове перенесення дати весілля — неважливо) Бен із Джей Ло виявили дві речі: по-перше, їхні стосунки вже нікого не цікавлять; по-друге — ніяких стосунків, власне, вже давно й немає. Щоправда, дехто й досі переконаний, що насправді ніякого кохання й тим паче намірів одружуватися у «Бенніфер» і не було, а їхній тривалий зв'язок — це лише вдала спроба привернути до себе увагу.

На всіх шанувальників творчості німецького письменника Патріка Зюскінда, американського актора Дастіна Хоффмана, режисерського таланту Тома Тіквера і, зрештою, просто любителів кінематографічних новинок учора чекала вельми неприємна новина — довгоочікувана прем'єра фільму «Парфумер» в Україні відкладається. Причина банальна: у Москві не встигли розтиражувати потрібну кількість фільмокопій, тож поки весь світ, затамувавши подих, стежитиме за тим, як авторові нашумілої стрічки «Біжи, Лоло, біжи!» вдалося перенести на екран геній зюскіндівського парфумера, ми з вами кусатимемо лікті від заздрощів і чекатимемо 19 вересня. Принаймні тепер прем'єру обіцяють орієнтовно саме на це число.

Що таке фулерени, у нас знає далеко не кожний випускник технічного ВНЗ. Очевидно, тому, що відкрили цей клас речовин відносно недавно — два десятки років тому, а система науково-технічної інформації в країні з тих пір, м'яко кажучи, дещо занепала. А між тим Україна в галузі застосування фулеренів займає провідні позиції у світі. Навіть не країна в цілому, а Луганська область. А якщо зовсім точно — ТОВ «Інтермет», чиї цехи розташувалися в місті Стаханов.

Якщо «мега-панк-кір-корові» Саша і Сірожа присипляють нас кожного буднього вечора о 21.40, то бадьорий дует «Молочних братів» (перший випуск цього шоу з'явився в ефірі 12 вересня) розважатимуть глядачів у прямому ефірі кожного вівторка, середи та четверга з 23.00 аж до першої години ночі.

6 вересня на кіностудії ім. Довженка розпочалися зйомки новорічного проекту «Блакитний вогник» для телеканалу «Інтер». І вже з першого знімального дня його назва себе виправдала. Щоправда, вогник був не абстрактно-блакитний, а натуральний — жовтогарячий.

Здається цього телевізійного сезону в Каті Пушкарьової з'явиться серйозний суперник у боротьбi за популярність, за рейтинги та за любов глядачів. Тим більше що він — хлопець, і, на відміну від Пушкарьової, привабливий. Його ім'я — «Петя Блискучий» — дало назву новому серіалу на каналі «1+1», який стартує з понеділка наступного тижня. Спільне із «Не родись вродливою» в нього не лише сюжет Попелюшки, а й батьківщина створення.

Кожний телевізійний рік, на відміну від Нового для каналів означає глобальні оновлення. Для Наталії Мосейчук цей телесезон почався з нової роботи на «1+1», з нового статусу ведучої денного ТСН і з нової програми «Приховане життя». З 23-го вересня популярна ведуча щосуботи знайомитиме глядачів з незнайомими сторонами життя відомих людей, демонструючи, що і їм не чуже ніщо людське. Логічне продовження її проекту про Vip-жінок, але в інших вимірах.

Спогади — річ зазвичай прикра. Тому що вони пишуться або тоді, коли людина не здатна з якихось причин творити майбутнє, або коли події з її минулого є важливішими, ніж сьогодення. У кожному разі спогад — явище дуже особистісне. Він, як промінець ліхтарика в темряві, вихоплює те, на що падає, — не більше і не менше. Обговорювати важливість, доцільність чи справедливість такого висвітлення — справа марна. Але спогад має одну корисну функцію: якщо з відстані років емоційний зліпок пам'яті лишається достатньо сильним, щоб відтворитися у слові, то по ньому, як по відбитках слідів динозаврів у вулканічному попелі, можна реконструювати дуже багато.