Молоді сильні хлопці з козацькими чубами, у вишиваних сорочках і шароварах демонструють майстерність шабельного бою, боротьби «на поясах» та «навхрест». Щороку їх можна побачити 24 серпня на майдані Незалежності, 14 жовтня — на Софійській площі. Вихованці школи традиційного козацького бойового мистецтва «Спас» влаштовують свої показові виступи майже на всі великі українські свята. Для них цей вид боротьби не шароварщина чи козакофільство, а спосіб життя й мислення. «Спас» — це система рукопашного бою, яка дозволяє перемагати сильнішого, краще озброєного противника, це мистецтво гартування духу і виховання особистості, і нарешті, це українська альтернатива чужоземним карате, ушу, айкідо. Окрім міцного здоров'я та сили духу, «спасівці» вивчають козацькі й повстанські пісні, беруть участь у походах на кшталт «Стежками УПА», щонеділі долучаються до служби Божої. Нещодавно у Києві відбулися змагання зі «спасу» серед початківців, після чого досвідчені козаки влаштували для глядачів майстер-клас та екскурс в історію.

Учора о третій годині пополудні в мінському Палаці спорту, розташованому на вулиці Переможців, 4, стартував передостанній раунд Континентального кубка. Київський «Сокіл» зустрічався з командою «Казахмис» із Караганди. Хоч як тренери українців акцентували на тому, що перший матч — дуже важливий, і налаштовуватимуться вони тільки на перемогу, але переможцями вийшли казахстанці — 2:6 (1:3, 1:2, 0:1; Матвiйчук, Млинченко). Далі буде ще складніше — суперниками киян будуть господарі турніру, хокеїсти «Юності-Мінськ». А до фінального раунду, нагадаємо, виходить лише переможець цього квартету.

З учорашнього дня «омбудсвумен» Ніна Карпачова є просто «вумен». І, звісно ж, депутат Верховної Ради від фракції «Регіонів». 17 листопада народні депутати достроково припинили її повноваження, розглянувши нарешті відповідну постанову, що базувалась на добровільній здачі позицій Ніною Іванівною. Нагадаємо, що Карпачова ще у травні цього року зробила вибір на користь депутатства, відмовившись від посади Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. З тих пір вона «нічого не робила, тільки захищала права людини на ім'я Віктор Янукович», — так оцінив діяльність Карпачової «нашоукраїнець» Борис Беспалий, коментуючи для «УМ» її відставку.

Хоч «Наша Україна» знову продемонструвала одну зі своїх найвідчутніших рис — важкість у прийнятті відповідальних рішень, — усе ж позавчорашнє засідання політради у багатьох викликає оптимізм. Ключовим питанням порядку денного, нагадаємо, було обрання керівних органів НСНУ — президії, голови політради, керівника виконкому. Однак заповнити ці вакансії рада не змогла. Бо навіть Олександр Ропотенко, обраний керівником виконкому замість Миколи Катеринчука, не має повноцінної регалії і наразі обмежиться статусом «в.о.». Перш ніж вибрати собі керівництво партія вирішила провести в регіонах конференції.

Учора в Черкасах сталася довгоочікувана подія — на позачерговому засіданні міськради голова міської територіальної виборчої комісії Віктор Дорофєєв офіційно оголосив результати виборів міського голови й повідомив, що мером став Сергій Одарич. Із 55 530 виборців, котрі прийшли на дільниці, за підприємця Одарича проголосували 19 643 особи. Отож під оплески залу новообраному черкаському голові було вручене посвідчення міського голови Черкас.

Друга річниця Помаранчевої революції, або ж День свободи, припадає на наступну середу. У Києві в цей день, 22 листопада, в будь-якому випадку відбудеться «помаранчевий» мітинг, але на ньому, очевидно, не буде Президента Віктора Ющенка. Принаймні поки що в нього інші плани на це число, і ці плани пов'язані не зі столицею, а з регіонами. Хоча звернення до нацiї вiн планує начитати в Києвi.

...Не так давно один із телеканалів запропонував телесеріал — екранізацію відомого сатиричного роману. В одній серії йшлося про кумедні походеньки горопашного бухгалтера Берлаги, який, побоюючись люстрації, знайшов притулок у будинку для божевільних. Хитрун навідріз відмовився бути «Наполеоном», «Магометом» чи «Емілем Золя» й обрав собі інший імідж. Пам'ятаєте? Ліг пузом на підлогу й горлав щосили: «Я віце-король Індії! Де мої вірні магараджі, мої абреки, мої кунаки, мої слони?..» Цікаво, що один із аборигенів отого закладу перегодя підтримав діалог, бо й собі заволав: «На волю! На волю! В пампаси!».

Україна вкотре осоромилась, продемонструвавши свою меншовартість, непатріотичність і недолугість усьому світові. Спасибі нашим парламентаріям, а точніше, тій їхній частині, яка назвала себе «антикризовою коаліцією». Саме «завдяки» їм Голодомор 1932-1933 років, який забрав у могилу мільйони українців, на їхній батьківщині залишається невизнаним як акт геноциду проти українського народу. Попри те, що таким страшне лихо, свідомо спрямоване на Україну радянською владою, визнали вже чимало інших держав.