Армія студентів Національного університету біоресурсів і природокористування України (колишньої сільгоспакадемії) вчора поповнилася десятьма тисячами «новобранців». Саме стільки першокурсників влилося до дружної студентської сім’ї вишу в Києві та його регіональних відділенннях. Святкова «лінійка» традиційно відбулася на університетському стадіоні, що розташований у мальовничому Голосіївському лісі. Урочистості з нагоди Першовересня в університеті зазвичай відбуваються красиво i з розмахом. Тож і вчора тут аж в очах яскравіло від квітів і прапорів, гуркотіли барабани оркестру дівчат–барабанщиць, гостей зустрічали хлібом–сіллю пишно вбрані україночки, а ректор НУБіП Дмитро Мельничук виглядав справжнім батьком і наставником молодого поповнення у розкішній професорській мантії.

«Сторони обговорили питання європейської інтеграції, зокрема підготовки Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, а також торкнулися питань двосторонньої співпраці». Так скупо й лаконічно звітує сайт Президента про приватну зустріч Віктора Януковича з польським колегою Броніславом Коморовським у форматі «віч–на–віч». Це вже після цього рандеву в його літній резиденції на Балтійському морі глава Польської дер­жави заявив, що судовий процес над Юлією Тимошенко, який у багатьох країнах Європи «сприймається як політичний, а не кримінальний», «може стати серйозною перешкодою на шляху євроінтеграції України». Пан Коморовський зізнався, що переконував у цьому Януковича, але який ефект справили ці вмовляння — не знає й сам. «Я очікую, що найближчим часом ми зможемо дізнатися, як Президент України, українська влада дадуть раду цій проблемі. Ми дуже хотіли б, щоб були хороші новини про те, що цю проблему вирішено, а не росли сумніви щодо мотивації цього процесу», — наголосив президент Польщі.

Повернувшись із робочої поїздки на Рівненщину, де відзначав 450–річчя Пересопницького Євангелія, Віктор Янукович учора вирушив до Польщі. Як зазначив міністр канцелярії польського президента Броніслава Коморовського Славомір Новак, візит українського гаранта — «суто приватний». Хоча на сайті нашого глави держави його названо «робочим». За словами голови АП Сергія Льовочкіна, Януковича запросив особисто Коморовський. Лідери двох держав планували обговорити теми європейської інтеграції України, зокрема питання завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС. Нагадаємо, з 1 липня й до кінця року Польща головує в Євросоюзі, а у вересні у Варшаві відбудеться саміт «Східного партнерства», учасницею якого є Україна. Тож двом президентам, один із яких принаймні на словах прагне в ЄС, а інший усіляко підтримує в цьому прагненні Україну, було про що поговорити у форматі віч–на–віч.

Він прославився історичними романами, які були суворо заборонені за радянських часів. Книгу «Південний комфорт» обговорювали на засіданні Генпрокуратури СРСР. Але твори патріарха української літератури Павла Загребельного оцінив народ, купуючи їх по 100 карбованців з–під поли, потайки. «Письменник починається з широти душі», — такий висновок зробив Павло Загребельний про своє ремесло на схилі віку. Здатність людини вбирати в себе світ і віддавати пережите, вміння радіти життю й не бути «сектантськи обмеженим», — так він розшифрував те, що називають затертим словом «покликання». «Не дивитися на світ крізь бійницю фортеці або крізь щілину в танку, крізь яку дивиться танкіст, перш ніж пустити на вас набій із гармати або чергу з великокаліберного кулемета. Широта душі — це широкий погляд, і її мають небагато людей». (Павло Загребельний, інтерв’ю 1997 р.).

Вона досконало знала математику й навіть давала приватні уроки. А ще — захоплювалася літературою. І малювала — до останнього подиху свого довгого й складного життя. У 1997 році Тетяна Яблонська отримала Державну премію ім. Шевченка за живописну серію робіт, створених упродовж 1993—1997 років. Свіжа фарба, останні мазки, щоправда, за мольбертом — дочка Тетяни Яблонської — Гаяне Атаян. За народженням нової картини видатна художниця спостерігає з портрета. Своїй донці вона поставила  умову — будеш або художником, або двірником. Старші сестри Гаяне теж малювали. Ольгу в сім’ї називали найталановитішою. Вона почала малювати ще змалечку. Найстарша — Олена — захопилася пензлем трохи пізніше. Улюблені роботи дочок мати повісила в майстерні. А ще на стінах — твори її учнів та відомих художників. Картини відбирала за енергетикою. Адже сама була вулканом емоцій. Яблонська любила малювати своїх дітей. Ольга позувала для картини «Льон». За неї художниця отримала третю державну премію.

Кажуть, «любов зла». Ось і восьмирічний лебідь–шипун на прізвисько Шван, який живе у власника готелю в німецькому Мюнстері, примудрився закохатися у... трактор. Хазяїн — Герман Герікс — кілька місяців намагався відвадити очманілого птаха від машини, і ось, здається, нарешті поставив Швана «на котушки».

У Національному музеї «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» відкрито виставку унікальних архівних документів про геноцид українців. Під час презентації експозиції заступник голови Асоціації дослідників голодоморів Олександр Ушинський наголосив: «Голодомор однозначно був геноцидом. Цьому є безліч підтверджень. Винищували тих, хто міг стати цвітом української нації, винищували найкраще. Якщо у 1935–му році весь світ говорив про геноцид, то чому на 20–му році незалежності України влада це заперечує?!».

У Торонто на 64–му році життя пішла з життя Леся Бандера — молодша донька лідера ОУН Степана Бандери. Про це «Історичній правді» повідомив Степан Бандера–молодший, онук провідника українських націоналістів.

Починаючи із сьогоднішнього дня, пісні австралійської рок–групи AC/DC можна не лише слухати, а й... пити, і від того п’яніти. Саме в четвер у магазини Австралії надійшло вино, назване на честь композицій сіднейських хард–рокерів. Відповідну угоду уклали AC/DC та виноробна компанія Warburn Estate.

Поки її українські ровесниці відкладали «на смерть», американка Мері Колстад зі штату Каліфорнія збирала гроші на операцію... зі збільшення бюсту. І от у 83 роки її мрія нарешті здійснилася: тепер бабуся з гордістю носить хоч і силіконові, зате «молоді» й пружні груди. «А що поробиш, якщо з віком твій мозок іде вгору, а цицьки прямують униз, — каже пенсіонерка. — «У голові» я ще ого–го! Тож якщо здоров’я дозволяє, чому б і не привести тіло у відповідність до розуму?»