У Холодному Яру нині цвіте ряст. Так само, як у квітні 1920 року, коли останній бій проти більшовиків прийняв тут головний отаман Холодного Яру Василь Чучупака. Пом’янути його й усіх загиблих героїв Холодноярської республіки, що діяла на Чигиринщині з 1919 по 1922 роки, до колишньої столиці — села Мельники — у Вербну неділю прибуло з усієї України не менше люду, ніж приїздить на Чернечу гору, коли Україна вшановує Тараса Шевченка.
Сьогодні черкащани зустрічають свого земляка, лауреата Шевченківської премії Василя Шкляра. Письменник народився i виріс у селі Ганжалівка Лисянського району. В рамках усеукраїнського туру автор нашумілого роману «Залишенець. Чорний Ворон» зустрінеться зі студентами Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, мешканцями міста в колишньому Будинку політпросвіти, виступить в ефірі місцевого радіо та телебачення.
Скільки ниточці не витися, а кінець їй все одно буде: черкаські правоохоронці три роки шукали вбивцю й таки пов’язали його. Ця страшна історія розпочалася на Черкащині ще у 2007 році. Тоді в райцентрі Корсунь–Шевченківський у тамтешній річці люди знайшли туго замотаний у ковдру великий згорток. У ньому й виявили тіло замордованого літнього чоловіка, мешканця Черкас. Судмедексперт констатував: смерть настала від того, що людина захлинулася водою.
Праправнук Кобзаря по братові Микиті, Анатолій Шевченко, звернувся до Президента Януковича з відкритим листом, у якому запитує: «До чого доводите рідну неньку Україну? До голоду, холоду й плачу людей, які ходять та проклинають вас? Старе пальто можна зашити й носити, а шлунки наші теж накажете нам зашивати?! Як прожити пенсіонеру на 800 гривень при таких цінах, чи пробували ви самі вижити на ті копійки?». При цьому Анатолій докладно наводить приклади черкаських цін на продукти харчування, ліки, проїзд у транспорті та комунальні послуги. «Депутати б’ються між собою, читають газети, ляпають язиками та отримують за це по 30 тисяч гривень і пільги на додачу. Вони не чують людського горя, а тільки роздирають Україну. Багато хто з них до сесійної зали й не ходить, але гроші справно отримує», — обурюється у листі Шевченко.
Усього кілька місяців не дожив до свого 90–річчя наш земляк, відомий у світі кіносценарист Яків Костюковський, який народився в місті Золотоноша 23 серпня 1921 року. Він помер 11 квітня у Москві. За словами його дочки Інни, Яків Аронович відчув себе погано кілька днів тому і його терміново госпіталізували до Боткінської лікарні. Причиною смерті талановитого драматурга став обширний інфаркт.
Працівники управління з боротьби з незаконним обігом наркотиків обласної міліції викрили діяльність організованої групи, котра виготовляла та розповсюджувала особливо небезпечні наркотичні засоби. А «працювала фірма» в пекарні. «Більше двох місяців оперативники встановлювали канали надходження туди сировини, з’ясовували особи перевізників, реалізаторів та споживачів наркотикiв. А після проведення підготовчих заходів було вирішено розпочинати спецоперацію», — розповіли «УМ» у прес–службі обласної міліції Черкащини.
До чергової частини Уманського міськвідділу подзвонив невідомий чоловік і заявив, буцімто йому відомо, що на території міського та районного відділів міліції встановлено вибуховий пристрій і він ось–ось спрацює. Міліціонери одразу евакуювали весь особовий склад й викликали фахівців вибухотехнічної служби.
У селі Собківка Уманського району хтось iз тамтешніх жителів вирішив навести весняний порядок, запаливши суху траву на громадському пасовищі. Сильний вітер погнав полум’я до очеретiв. Стихія так розгулялася, що перелякані «прибиральники» врешті–решт зателефонували працівникам Уманського райвідділу МНС, аби ті мчали на порятунок села.
Гіперболоїдна башта інженера Шухова, котра вже майже сто років височить на території Черкаського водоканалу, зацікавила європейців. Тож тепер її унікальну конструкцію збираються вивчити закордонні дослідники.
«Живу з сином один. Йому два роки і чотири місяці. Ніяк не можу зробити йому операцію: у нього двостороння клишоногість. Вагу він теж не набирає, важить усього сім кілограмів. Мати нас покинула, пішла жити до іншого. Живу один, без батьків. Не знаю, що просити у вас, хто що може. Звати мене Василь, мені 25 років, сина звати Діма», — таке звернення на черкаському інтернет–форумі залишив черкащанин Василь Шишкін. «УМ» вирішила дізнатися, що спонукало чоловіка просити допомоги в добрих людей.
