Минулими вихідними європейськими столицями знову прокотилася хвиля бурхливих протестів проти урядової політики заощаджень. Цього разу на вулиці вийшли мешканці не лише «проблемних» Мадрида і Лісабона, а й Парижа, хоча у Франції економічна ситуація поки що стабільна.

Судан та Південний Судан нарешті досягли згоди щодо суперечливих прикордонних територій, на яких досі фактично тривала війна. Учора, після чотириденних переговорів у столиці Ефіопії Аддіс–Абебі, президенти двох держав мали підписати протокол про співпрацю, до якого входить домовленість щодо демілітиризації прикордонних територій шляхом створення буферної зони, а також угода про видобуток нафти. Відтак Південь зможе відновити експорт своєї нафти через Північ.

Повертатися чи не повертатися на зимовий час? У Росії, яка рік тому несподівано вирішила назавжди залишитися на літньому (хоча насправді «нормальним» є саме «зимовий» час), після рокіровки в кремлівському тандемі це питання постало знову. Нагадаємо, торік улітку на той час президент Дмитро Медведєв відповідним указом скасував осіннє переведення стрілок. Тепер, коли у президентське крісло повернувся Володимир Путін, зимовий час може повернутися. У Держ­думі зареєстровано законопроект голови комітету з охорони здоров’я, депутата від ЛДПР Сергія Калашнікова про повернення переходу на літній час і назад.

Парламентські вибори у Білорусі, які відбулися минулої неділі, не були ні вільними, ні змагальними, ні справедливими, ні безпристрасними — такий висновок зробили спостерігачі від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). «Свобода виборів залежить від свободи слова людей, їхньої свободи об’єднуватися в організації та висувати кандидатури. Всього цього ми в Білорусі не побачили... Видатні політики, які могли б узяти участь у цих виборах, або залишаються у в’язниці, або їм відмовлено в реєстрації з огляду на раніше винесені вироки чи адміністративне свавілля, — наголосив на прес–конференції в Мінську голова делегації спостерігачів від Парламентської Асамблеї ОБСЄ Маттео Мекаччі. — Виборчі списки на 96% складалися з представників провладних партій та організацій. Це крок назад навіть у порівнянні з (президентськими) виборами 2010 року».

Головна внутрішньополітична тема французьких ЗМІ останніх днів — можливий розкол правлячої у країні лівої коаліції у складі соціалістів та «Зелених». «Відносини соціалістів та «Зелених» по–справжньому ускладнилися», — пише на першій сторінці газета «Парізьєн». «Екологічна партія кидає виклик президенту Олланду» — з таким заголовком на першій шпальті вийшла газета «Фігаро». Корінь конфлікту — у несподіваному рішенні, яке ухвалила минулої суботи федеральна політрада партії «Зелених», більшістю голосів висловившись проти ратифікації європейського пакту бюджетної стабільності. «Фігаро» зазначає, що Франсуа Олланду й не потрібні голоси «Зелених» для ратифікації пакту в парламенті, оскільки «за» проголосує права опозиція — саме за часів її перебування при владі цей документ, який встановлює жорсткі рамки для дефіциту бюджету та державного боргу, був узгоджений з європейськими партнерами та підписаний. «Але сам факт розколу в лівій більшості, та ще й з такого важливого питання, не може не викликати гніву соціалістів», — зазначає «Фігаро».

У російському інтернеті поширюються «вибухові» чутки про кадрові перестановки в уряді, серед яких найбільшою «бомбою» є новина про ймовірну відставку глави уряду. За неофіційною інформацією, Дмитро Медведєв має роз­прощатися з посадою прем’єр–міністра у перших числах жовтня. Інформаційно–політична інтернет–платформа «Русь» (rusplt.ru) подала матеріал під промовистим заголовком «Медведєв із воза — Путіну подарунок». Автор статті висуває припущення, що 7 жовтня, в день 60–річчя Путіна, може розпочатися процес реорганізації уряду, головним елементом якої має стати відставка прем’єра. Мовляв, «витоки інформації з Кремля та журналістські «качки» на цю тему не випадкові», бо політичні шляхи Медведєва і Путіна розходяться. Прем’єр намагається дотримуватися ліберальних методів правління, а президент прагне «сильною рукою» забезпечити тверді позиції у світі та запровадити «внутрішній порядок».

Голова представництва радіо «Вільна Європа» у Росії Олена Глушкова заявила про припинення мовлення радіо «Свобода» на середніх хвилях з 10 листопада цього року. Після цього російська «Свобода» залишиться лише в інтернет–форматі. Пані Глушкова наголосила, що це рішення пов’язане з новим законом про ЗМІ, згідно з яким компанія, що здійснює мовлення у радіоефірі Росії, зобов’язана мати не більше 48% іноземного статутного капіталу. Засновники «Свободи» перевищують цей ліміт. Відповідні поправки до російського законодавства набрали чинності ще 10 листопада 2011 року, але у мовників був рік на те, щоб привести склад засновників у відповідність до нововведень.

«Прощавай, добрий велетню з великим серцем, нам не вистачатиме твого густого басу». Такими повідомленнями були переповнені вчора соціальні мережі — мільйони людей оплакували смерть актора Майкла Кларка Дункана. Він помер позавчора у віці 54 років, так і не одужавши після обширного інфаркту, з яким потрапив до лікарні Лос–Анджелеса 13 липня. У його акторській кар’єрі була, по суті, лише одна головна роль. Але навіть якби ця роль була для нього взагалі єдиною, завдяки їй Дункан однаково увійшов би в історію світового кінематографа. Темношкірий велетень із паранормальними здібностями, засуджений до смертної кари — за блискуче втілення персонажа однойменного твору Стівена Кінга у фільмі 1999 року «Зелена миля», де його партнером був Том Хенкс, був номінований на «Оскара». Раніше він знявся в блокбастері «Армагеддон» із Брюсом Уїллісом, і саме той розгледів у трохи незграбному велетні непересічний акторський талант. Тож коли режисер Френк Дерабонт підшуковував актора для своєї екранізації роману Кінга, Уїлліс порадив йому запросити Дункана. Згодом Майкл знявся з Брюсом ще у трьох стрічках, які належать до найкращих у його творчому доробку: «Сніданок чемпіонів», «Повні дев’ять ярдів» та «Місто гріхів».

Міжнародна рейтингова агенція Moody’s змінила прогноз щодо довготермінового кредитного рейтингу Євросоюзу зі стабільного на негативний. Водночас сам рейтинг лишився незмінним — на рівні ААА, найвищому з можливих. Агенція пояснила своє рішення тим, що раніше було понижено прогнози для Німеччини, Франції, Великої Британії та Нідерландів — тобто саме тих країн, що роблять найбільші внески до бюджету ЄС. Разом вони дають 45 відсотків фінансових надходжень.

Закін­чується епоха традиційних лампочок. Процес скасування неефективних джерел світла Європейська Комісія розпочала 2009 року, а з 1 вересня він вступив у заключну фазу: в усіх країнах Євросоюзу почався етап виведення з експлуатації «неенергоефективних» лампочок. Раніше в ЄС було заборонено виробництво та продаж лампочок потужністю 100, 75 та 60 ватт, а віднині доведеться розпрощатися і з 40–ваттними та 25–ваттними лампами розжарювання. Втім, як повідомляє «Німецька хвиля», серед клієнтів вони й надалі залишаються популярнішими, ніж «економні», оскільки дають більш приємне для зору світло. Тому, за словами представниці Торговельної інспекції ФРН Моніки Майхшик, виробники й споживачі навчилися обходити закон. У продажу з’явилися лампочки нібито технічного призначення, які формально призначені для вуличної сигналізації або майстерень, але їх можна використовувати й у звичайних побутових умовах.