Як і попередні виборчі кампанії, ця не стала винятком у сенсі псування бюлетенів. На кожній дільниці трапляються бюлетені, змарновані помилково (скажімо, один із спостерігачів у Дніпропетровській області повідомляє про абсолютно виправдане незарахування бюлетеня з пташкою навпроти Партії регіонів, але в супроводі напису «За Віктора Федоровича!»). Такий папір теж вважається недійсним, хоча його «автор» і зарахований до числа тих, хто взяв участь у виборах. Але часто зустрічаються й зумисне зіпсовані бюлетені.

Оптимістичні прогнози щодо швидкого оприлюднення офіційних результатів голосування не справдилися. На дострокових виборах–2007 знову не обійшлося без відчуття дежа вю: спершу дані про голосування почали надходити до Центральної виборчої комісії стрімкими темпами, згодом ці темпи вповільнилися, а після 90% підрахованих протоколів поповзли на жалюгідній равликовій швидкості. І це йдеться лише про дані електронного підрахунку. Тож нескладно було передбачити, що протоколи з «мокрими» печатками, які, власне, і вважаються єдиним джерелом для оприлюднення остаточних підсумків народного виявлення, рахувати будуть іще довше й проблемніше.

Учора станом на 17.00, виходячи з попередніх результатів виборів, розподіл політичних сил у парламенті складався на користь «помаранчевих». Сукупно вони брали 230 голосів: 157 — Блок Юлії Тимошенко і 73 — «Наша Україна — Народна самооборона». Наразі головним завданням БЮТ і «НУНС» є відстояти результати виборів. Але в штабах уже зараз готуються до переговорів про створення коаліції та розподіл керівних посад.

Годі в українській історіографії шукати праць про державну церемонію та придворне життя Батурина за Мазепи. Останні дослідження («Україна — козацька держава» Валерія Шевчука й Сергія Павленка) лише побіжно вказують на поодинокі архівні факти з культури гетьманського правління. Але саме аналіз державної та придворної культури правителя і генеральних старшин можуть розкрити приховані таємниці гетьманської держави, її сутність та призначення. Козацькі повстання проти Речі Посполитої мали лише військовий порядок і церемонію. За часів революції Хмельницького ставилася мета мілітарного виборювання української самостійності. Тому про усталену державну церемонію можна стверджувати лише за кілька десятиліть генези гетьманського правління — наприкінці XVII ст., в епоху високого бароко часів Самойловича та Мазепи.
Певний дефіцит інформації є ще й тому, що під час руйнування Батурина соратником Петра І Меншиковим у 1708 році архіви були знищені. Крім того, немає народних пісень, пов’язаних із правлінням гетьманів у Батурині, та навіть легенд, подібних до побрехень­о­к про пошуки захованих скарбів Павла Полуботка. Але однак почнемо мандрівку в барокову епоху України, її побут, етикет, звичаї, стосунки між людьми та владою...

Навряд чи на Гуцульщині ще знайдеться людина, через руки якої (в прямому значенні цього слова, бо з механізації на розташованому в горах виробництві — лише млинок для подрібнення пресованого сиру) пройшла така кількість власноруч виготовленої бринзи. «Скільки саме, точно сказати не можу, — зізнається після коротких роздумів Іван Дмитрович. — Пік виробництва припав на колгоспні часи, тоді ми щотижня відправляли в Івано–Франківськ машину бринзи. Давайте рахувати, що воно виходило лиш за один сезон полонинського господарювання: близько чотирьох щотижневих тонн множимо на чотири місяці, то буде понад шістдесят тонн. А я вже тут — сороковий сезон».

Календар стартових матчів у вищій лізі чемпіонату Росії для київського «Сокола» наче спеціально був складений таким чином, аби заманити українських вболівальників на трибуни й «підсадити» їх на захоплююче дійство під назвою хокей. Думається, цей план спрацював, адже кожен із шести домашніх матчів нашої команди, яка демонструє справді видовищну гру, відрізнявся від іншого й подарував глядачам купу емоцій — від розчарування поразкою, обурення несправедливими рішеннями арбітрів до радості від зливи голів і бажаної перемоги в серії булітів.

Гучною сенсацією завершився суботній поєдинок на столичному стадіоні «Динамо», в якому чемпіони країни поступилися відвертому аутсайдеру — охтирському «Нафтовику». Київський наставник Йожеф Сабо поплатився за те, що виставив на матч напіврезервний склад, надавши можливість перепочити лідерам перед сьогоднішнім двобоєм у Лізі чемпіонів із «Спортингом». А Мілько, Нінкович і Лисенко разом із Гусєвим, Ротанем та Ребровим не змогли уразити ворота команди з Сумщини. Хоча харківський арбітр Подушкін явно симпатизував господарям, але навіть з 11–метрового, призначеного за потрапляння м’яча у руку, капітан «біло–блакитних» пробив вище рамки. А провалом Родріго вміло скористався Шептицький, пробивши у кут воріт Рибки. Колектив Валерія Городова здобув дві перемоги за тиждень, перегравши ще у середу «Зорю» у Кубку України.

Гран–прі Японії після 30–річної перерви повернулося на автодром у Фудзі. Перегони видалися багатими на події, а головним творцем новин стала погода. Але саме такі екстремальні умови подарували вболівальникам чи не найцікавіший етап сезону. Так суботні вільні заїзди були відмінені через сильний туман, проте кваліфікація відбулася, хоч і з запізненням. Три сесії заїздів найкраще використав лідер чемпіонату — британець Льюїс Хемілтон, який зумів випередити свого «заклятого друга» по команді «Макларен», іспанця Фернандо Алонсо. Третє й четверте місця на стартовій решітці гонки забронювали за собою пілоти «Феррарі» — Райкконен і Масса.