Невідомо хто перший додумався встромити «на щастя» копійку в кору старезного дуба–довгожителя, що росте в Холодному Яру Чигиринського району Черкащини, але нову «традицію» миттю підхопили й інші туристи. «Вже приблизно рік, як така мода з’явилася. Звісно, що для здоров’я дуба шкода від того дуже велика. Бо тріщини в його корі, куди люди встромляють копійки, розсихаються ще більше. Але ж наші заклики цього не робити на туристів зовсім не діють», — обурюється екскурсовод філіалу Холодний Яр національного історико–культурного заповідника «Чигирин» Людмила Калініченко.

У Полтаві на базі місцевої аграрної академії відбулися перші всеукраїнські Моргунівські читання, організовані Комітетом з увічнення пам’яті Федора Моргуна, створеного у 2008 році після його смерті внаслідок автокатастрофи на Сумщині.

Батьківщиною найдовшого в Україні рушника вважається Луцьк. Нагадаємо, минулого року на День матері лучани продемонстрували оберіг довжиною 1 кілометр 600 метрів. Щоправда, красень було зшито з більш ніж тисячі невеликих рушників, принесених на свято мешканцями міста.

Урочистості з нагоди 20–річчя відновлення Української автокефальної православної церкви на малій батьківщині її першого Патріарха Мстислава (в миру — Степана Скрипника) зініціювали управління Полтавської єпархії УПЦ Київського патріархату, місцеве православне братство Андрія Первозваного та міське товариство «Просвіта». Заходи почалися минулої суботи молебнем за Українську церкву й державу у відбудованому Святоуспенському кафедральному соборі. Звідти кілька сотень віруючих вирушили хресною ходою до пам’ятника загиблим українським козакам. Панахиду по всіх полеглих за волю України відслужили єпископ Полтавський і Кременчуцький Федір та священики очолюваної ним єпархії. У соборі відбулося урочисте зібрання. Промовляли священики, науковці, активісти громадських організацій, парафіяни, котрі стояли біля витоків відродження питомо українського духовного життя на теренах Полтавщини.

Упродовж останніх чотирьох місяців глядачі Луганської державної телерадіокомпанії визначали «Дива Луганщини». І ось — оголошено переможців. Судячи з усього, обійшлося без значних підтасовувань результатів глядацької думки; добре, що фінал конкурсу не припав на 9 травня чи близьку до нього дату: на тому етапі вперед вирвався помпезний військовий меморіал, так би мовити, обласного значення. А за підсумками телемарафону, він посів лише 4–те місце.

Тернопільське міське управління освіти давно відзначається оригінальністю своїх ідей та заходів з їх втілення (значною мірою завдяки надзвичайній креативності його керівника, а в минулому — одного з найкращих шкільних директорів обласного центру Олександра Остапчука). Зокрема, придуманий тут кілька років тому проект «випускного у вишиванках» нещодавно був відзначений Фондом «Україна–3000» як такий, що увійшов до сотні найкращих проектів України в галузі освіти. І так само недавно в тернопільській освіті народилася нова цікава ініціатива.

У Кіровог­раді з’явилися нові таблички, на яких, крім звичних назви вулиці й номера будинку, міститься коротка історична довідка про людину, чиє ім’я ця вулиця носить. Ідея «краєзнавчих» табличок належить кіровоградському віце–меру Миколі Цуканову. Чиновник пояснює: до такої ініціативи його підштовхнув низький рівень знань про рідне місто молодшого покоління кіровоградців. «Молодь, яка живе у нашому місті, не знає його традицій, історії, найвідоміших діячів, — каже пан Цуканов. — Тому виникла ідея зробити таблички пізнавального характеру: вказати ім’я, роки життя та вид діяльності людини, чиє ім’я носить вулиця».

А тим замовником стала розташована у Донецьку Державна акціонерна холдингова компанія «Топаз», себто виробник знаменитої «Кольчуги». Цей складний радіотехнічний комплекс спеціального призначення монтували на шасі «КрАЗу» й раніше. Однак тоді йшлося про армійські вантажівки зі звичним для нас лівостороннім розташуванням керма. Тепер же вперше в історії заводу з його конвеєра зійшла серійна партія відомих багатьом і водночас удосконалених автомобілів «КрАЗ–6322» (його називають «Солдатом»), у яких кермо розташоване справа.

Якщо раніше враження про місто починалося з вокзалу, то сьогодні — з інтернет–сторінки. Принаймні іноземні туристи, які забажають відвідати якесь з українських міст, у першу чергу завітають саме туди. А що вони там побачать — намагалися з’ясувати фахівці в рамках дослідження «Веб–місто 2010». Для початку вони проаналізували сайти міської влади десяти найбільших за кількістю населення обласних центрів країни.

Усім, хто нинішнього літа планує відпочивати в Криму, радимо занотувати телефон місцевого Головного управління МВС — 55–62–85. Саме за цим номером у Сімферополі відпочивальникам пропонують звертатися у випадках вимагання грошей за вхід на пляж, шахрайств, неправомірних дій співробітників міліції тощо. Вас готові вислухати з понеділка по п’ятницю з 10–00 до 17–00 години.