Проблема зовсім свіжа: не тільки мами й тата, а вже навіть наші вчені люди помітили, що діти стали значно менше читати. А якщо точніше, то читають зовсім мало. Не мають бажання (бо телевізор дивитися значно простіше), не мають на книжку часу, не привчені, не відчувають задоволення від читання, не знаходять у книжках того, що шукають, не ті книжки пишуть їм письменники... Причини, отже, знаходяться. На запитання «Що тобі подарувати?» дитина впевнено каже: «Комп’ютер». Ми їй патетично твердимо: «Книжка — це чудо! Книжка — це корисно!» — а вона нам не вірить...

Днями у селі Велика Обухівка Миргородського району відбулися урочистості з нагоди відкриття пам’ятника відомому поету, драматургу і громадському діячеві Василю Капністу. Спорудили його за сприяння заснованого в 2007 році нащадками давнього роду Капністів «іменного» фонду, а також районної та обласної влади. До речі, окремі представники цього роду були присутні й на урочистостях.

Останніми роками в Україні багато говорять про необхідність реформування первинної медичної допомоги. МОЗ гарантуєобіцяє, що невдовзі «швидка» приїжджатиме на виклик упродовж 15 хвилин (у містах — взагалі 5—7 хвилин), що кожен із нас матиме свого сімейного лікаря (тямущого не лише в лікуванні, а головне — у профілактиці різних болячок), що у сільських ФАПах працюватимуть випускники медуніверситетів тощо. Але вторинна ланка медичної допомоги теж має неабияке значення: пацієнти звертаються до лікарень із найскладнішими випадками, і саме в лікарнях осідає найбільша частина «медичних» бюджетних коштів, хоч українці не задоволені роботою більшості цих установ. МОЗ зазначає: ми змінимо ситуацію, запровадивши досвід сусідів­європейців. Яким саме шляхом — стане зрозуміло після закінчення пілотного проекту, який фінансується Європейським Союзом.

Два роки тому київська пенсіонерка Галина Іванівна, у якої раптом з’явилися «зайві» гроші, вирішила, що найкраще буде інвестувати їх у землю. Жінка отримала дві пропозиції: двадцять соток землі і великий цегляний будинок у селі за 50 кілометрів від столиці чи шість соток землі у дачному кооперативі під Києвом. Галина Іванівна зупинилася на другому варіанті. «Я думала, що за кілька років у мене цю землю із руками відірвуть за будь–які гроші. Тим паче що до дач можна доїхати «маршруткою» — годину, — бідкається пенсіонерка, — а як надумалася продавати, то не можу знайти покупця: люди хочуть мати земельку біля лісу чи річки, у гарному місці подалі від столиці. Ой, треба було в селі ту хату брати».

У Донецьку триває IX економічний форум «Україна–Польща». Ідея проведення такого щорічного заходу виникла на бізнес–форумі в Києві у 1997 році, а з 2000–го зібрання політиків, підприємців і фінансистів проводять по черзі в Україні та Польщі в різних містах. Головне його завдання — дати можливість представникам бізнесу обох країн брати участь у формуванні економічної політики та керуванні процесом розвитку українсько–польського співробітництва.

Міліцейські патрулі на кожному центральному перехресті, довжелезна черга перед входом до будівлі «Експо–Донбасу», величезна кількість реклами з емблемою форуму та сек’юріті біля запасних виходів — усе це свідчило, що місто чекає важливих гостей. Учора Донецьк, крім президентів Віктора Ющенка та Леха Качинського, зустрічав також понад 300 інвесторів із 20 дер­жав світу. Незважаючи на фінансову кризу й економічну стагнацію, індустріальна область організувала інвестиційний саміт, на якому господарі запропонували залучити в економіку регіону 44 млрд. грн.

Останнім часом тільки дуже лінивий не радить банкам, як вони мають виходити з кризи: надто вже незрозуміла й заплутана тема. Тому хоч би що ти не прокоментував із розумним виглядом, воно може мати сенс. Нині тема №1 для обговорення — скасує Нацбанк свою постанову й дозволить достроково розривати депозити до кінця року чи, такий–сякий, не дозволить. Хоча, якщо подумати, питання має звучати дещо по–іншому: стабілізується банкова система до новорічних свят чи її лихоманитиме й надалі?

Учора Державна Дума Росії без дискусій ратифікувала договори про дружбу, співпрацю та взаємодопомогу з Абхазією та Південною Осетією. Ці республіки наразі з усієї світової спільноти визнали лише Росія, Куба та Нікарагуа.

Учора о п’ятій годині ранку за місцевим часом у провінції Белуджистан на південному заході Пакистану стався землетрус силою 6,4 бала за шкалою Ріхтера. Сейсмологічна служба США повідомляє, що епіцентр землетрусу знаходився на глибині 10 кілометрів за 70 кілометрів на північний схід від адміністративного центру цієї провінції — міста Кветта. Такого потужного землетрусу це місто не знало з 1935 року. Тоді в Кветті загинули 30 тисяч осіб. Обрахунок потерпілих під час учорашнього лиха йде на сотні: агенція «Франс прес» повідомляла про щонайменше 160 загиблих.

На сході Демократичної Республіки Конго (колишній Заїр) позавчора відновилися повномасштабні бойові дії, повідомляє «Євроньюс». Відновлення великої війни в Конго означає, що підписана у січні цього року за сприяння ООН угода про припинення вогню між урядовими військами та повстанцями тутсі втратила силу. Війська повстанців під командуванням бунтівного генерала Лорана Нкунди вчора продовжували наступ на стратегічно важливе місто Гома. Уряд Конго стверджує, що повстанцям допомагає армія сусідньої Руанди, де мешкає чимало людей народності тутсі. Із зони бойових дій тягнеться потік біженців.