Усі звикли, що будь-яку гру «Шахтаря», навіть контрольний поєдинок під час зборів, покаже відомий донецький телеканал. Проте цього разу навіть фінансові можливості мультимільярдера Ріната Ахметова не дозволили подолати проблему, яку створила собі та своїм суперникам «Севілья». Її покарали за продаж телевізійних прав відразу двом покупцям. Подейкують, заборону на показ єврокубкових матчів лідера можна було подолати, компенсувавши штрафні санкції. При цьому вартість трансляції становила б 500 тисяч євро! Але це занадто навіть для українських олігархів. Тому слід було готуватися до того, що про перебіг подій у матчі можна буде дізнатися лише через он-лайнтрансляцію в інтернеті та на радіо. Скептики з цього приводу напророчили, що Мірча Луческу після гри багато розповідатиме про суддівство і... влучили в «десятку».

Учорашні переговори про поглиблену угоду між Україною та ЄС мали технічний характер — сторони узгодили графік подальших раундів перемовин, обумовили створення робочих груп, обмінялися загальними думками про документ. З українського боку переговори вів заступник міністра закордонних справ Андрій Веселовський, від Єврокомісії — в.о. заступника керівника Гендиректорату з питань зовнішніх відносин Хугес Мінгареллі. Приставка «в.о», як бачимо, неприємно тяжіє над українською зовнішньою політикою. Наразі достеменно відомо одне: наступний діалог відбудеться у Києві 2 квітня. Про головне ж — чи зафіксує новий документ прагнення України до асоційованого членства в ЄС — можна довідатися з коментарів переговорників.

В останню декаду лютого український уряд зробив крок, якого від нього з нетерпінням чекали аграрії, експерти та навіть частина тверезомислячих державних чиновників, — дозволив вільно продавати за кордон фуражне зерно. Втім зернотрейдери та аналітики в один голос стверджують: пізно! Проблему агропромислового комплексу цим кроком не розв'язали. І, власне кажучи, розв'язувати не намагалися.

Не встиг президент Литви Валдас Адамкус відійти від мікрофона після своєї заяви про новий «нафтовий трикутник», як цю його ідею дружно піддали обструкції. Засоби масової інформації, передусім російські, політологи та експерти в один голос доводили, що втілити її в життя майже неможливо, а практичної користі від такої затії буде небагато. Втім уважний аналіз ситуації показав, що поза увагою багатьох експертів залишилися зовсім не малозначимі деталі.

Офіційна частина фестивальної програми у середу завершилась позаконкурсним фільмом «300» Зека Снайдера. Досидіти фільм до кінця було понад мої сили — цей комп'ютерний балет про дужих спартанців і їхні подвиги дивитися можна, здається, тільки у підлітковому віці. Картина доволі швидко виходить в український прокат, і хай нею насолоджуються ті, кому її й адресовано — діточки. Навіщо було показувати це на Берлінському фестивалі — зрозуміло (розкрутка стобісова), хоча все ж можна було виявити більшу вибагливість.

Загальновідомо, що між двома поколіннями українського хокею — тим, що зараз становить кістяк національної збірної, і тим, яке формує різні «молодіжки», — прірва величезної глибини. Якщо дорослі вперто зберігають прописку у вищому дивізіоні, то молоді часто програють навіть у «другій лізі». Відтак песимісти (вони ж — поінформовані реалісти) роблять висновок: коли Шахрайчук, Боброников і Ко відійдуть, а сьогоднішні юнаки стануть основою головної «синьо-жовтої» команди, збірна України опуститься до рівня поляків, угорців та їм подібних. І, схоже, ми вже стали свідками прологу до цього ганебного падіння. На етапі «Єврочеленджу» у Французьких Альпах підопічні Сеуканда примудрилися ледь не програти такій «великій» хокейній державі, як Голландія! Наступного дня українці були начисто розгромлені збірною Італії. І лише в останньому турі, який майже нічого не вирішував, реабілітувалися й обіграли команду господарів.

Наступний відбірковий матч чемпіонату Європи-2008 збірна України проведе лише наприкінці березня (на Фарерських островах), але Олег Блохін не оминув можливість переглянути своїх підопічних уже на початку лютого — в офіційно визначену ФІФА дату. Раніше для наших футболістів грати взимку, коли клуби перебували на підготовчих зборах, виглядало дикістю, але в останні роки дедалі частіше і командам у єврокубках, і збірним доводиться виходити на поле вже в лютому.

Що ж, як казав один відомий політик, маємо те, що маємо: прослизнути у свою шпаринку на Олімпіаду-2008 нашій збірній не вдалося. На світовому форумі підопічні Сергія Кушнирюка посіли позицію у другому десятку команд. Особливо засмучує розгромна поразка від норвежців із різницею в десять м'ячів. Такий реванш скандинави взяли за наш виграш шестирічної давності, коли на дебютному для себе чемпіонаті світу 2001 року українці обіграли «вікінгів» у рамках першого групового раунду (тоді нашу збірну очолював Владислав Циганок). А взагалі на тих змаганнях нашим гандболістам вдалося посісти високе сьоме місце. Тепер — 14-те. Найкращим бомбардиром серед «синьо-жовтих» став Юрій Костецький — 37 голів (60 відсотків влучань).

У четвер на гандбольному «мундіалі» визначився перший чвертьфіналіст. Упевнено перемігши угорців, вихід до «плей-оф» достроково оформили олімпійські чемпіони хорвати. Цілком логічно, адже балканці здобували нагороди двох попередніх світових форумів: у 2003-му — «золото», у 2005-му — «срібло».