На вчорашній зустрічі Генерального прокурора Олександра Медведька з пресою вже традиційно обговорюється хід розслідування резонансних справ — як позаминулих років, у яких слідчі дії відбуваються украй повільно, так і відносно «свіжих». Очільник ГПУ так і не сказав, чи будуть установлені замовники та організатори викрадення та вбивства Георгія Гонгадзе. Натомість опосередковано підтвердив припущення, що головний виконавець — начальник Департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексій Пукач — вочевидь, сяде на лаву підсудних сам, без замовників із вищих ешелонів влади. Адже, за словами пана Медведька, вже впродовж липня–серпня слідчі завершать досудове слідство у справі Гонгадзе. До речі, експерти підтвердили, що останки черепа, знайденого в Таращанському районі Київщини, належать убитому Гії.

Реформа ЖКГ, про необхідність якої так довго говорять «більшовики» й «меншовики» Верховної Ради, столичні і периферійні можновладці, ніяк не зрушить із мертвої точки. Та й дискусії, зрештою, ніби припнуті до стрижня проблеми: де брати кошти на латання дірявих мереж, ремонт дахів і вулиць? Від ледь не щоденного «Казна порожня!» у «простих» працівників ЖКГ уже вуха в’януть — і вони закривають очі на впровадження відверто корупційних схем «порятунку» ЖЕКів, ЖЕДів та інших комунальних контор. Ось і вигулькують на ниві послуг різноманітні ТОВ — фірми і товариства зазвичай із рекордно обмеженою відповідальністю. Хіба ж укладатимуть вони мільйони в чуже господарство?

Троє працівниць районної телерадіокомпанії «Гадяч» — редактор Наталя Мироненко, ведуча програм Ольга Зінченко та звукооператор Юлія Крамаренко — написали листа заступниці глави адміністрації Президента й колишній колезі по радіожурналістиці Ганні Герман. Однак його авторки не прагнуть вставити свої п’ять копійок у дискусії про свободу слова, які так полюбляє пані Ганна. І не запитують її, чи існує в Україні за «нової–старої» влади тиск на ЗМІ та чи впроваджується цензура. Бо ж про все те жінки з райцентру Гадяч знають краще, ніж сьогоднішні завсідники Банкової...

У Черкасах укотре «вшанували» поета Василя Симоненка. І знову на тій самій вулиці Хрещатик, де міська влада вже 20 років безрезультатно силкується звести пам’ятник автору відомих рядків «Можна все на світі вибирати, сину...».

Коли я завітала на подвір’я кіровоградського дитячого будинку «Барвінок», робота була саме в розпалі: тут встановлювали новий ігровий майданчик. Те, що в процесі роботи лунала переважно німецька мова — не дивина, адже майданчик спеціально для кіровоградських дітей виготовили німецькі школярі з міста Бремерхафен і самі ж приїхали його встановити.

Зазвичай через найбільший у Європі магістральний Північно–Кримський канал, довжиною понад 400 кілометрів, вода приходить на сонячний півострів у травні, задовольняючи всі його потреби на 80%. Цього ж разу головну насосну станцію каналу в Джанкойському районі запустили (вже в 47–ме!) ще в першій половині квітня. Спонукав до цього невтішний прогноз на нинішнє літо. Адже, за даними метеорологів воно очікується найспекотнішим за останні 130 років.

Упродовж віків поле Берестецької битви, зокрема острів Журавлиха поблизу села Пляшева, де православний люд під хрестом складав знайдені козацькі черепи та кості, притягував до себе нащадків славних козаків. Це місце стали називати Козацькими Могилами. Історичні джерела свідчать про народні відвідини цих м­ісць, щоб віддати шану і вклонитися пам’яті героїчним предкам. Цвіт української нації — Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Леся Українка — були серед перших прочан на Козацьких Могилах.

Затверджена два роки тому Державна цільова програма комплексного протипаводкового захисту передбачає до 2025 року спорудити в басейнах рік Дністер, Прут, Серет та Черемош 75 об’єктів регулювання стоку води гірських річок у період максимального їх наповнення. Отже, з’явилася можливість не тільки захиститися від титанічної сили норовливих водних артерій, а й, як віддавна мріяли мешканці краю, використати її з користю для людини. Спеціалісти ТОВ «Галичинаенергоінвест–Прут» запропонували включити в комплекс протипаводкових об’єктів гідроенергетичні агрегати й отримувати додаткову електроенергію.