Блок правих партій «Лікуд» на чолі з номінованим на прем’єр–міністра Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу підписав позавчора коаліційну угоду з екстремістським, крайнє правим політичним угрупованням «Наш дім Із­раїль» на чолі з Авігдо­ром Ліберманом. Відповідно до угоди, Ліберман отримує в уряді Нетаньягу портфель міністра закордонних справ. Угруповання «Наш дім Ізраїль» отримає ще п’ять міністерських портфелів, зокрема внутрішньої безпеки, інфраструктури, туризму та інтеграції нових емігрантів, повідомляє Бі–Бі–Сі.

Позавчора у Белграді засудже­но 13 громадян Сербії за масове вбивство хорватів 1991 року, повідомляє Бі–Бі–Сі. Польовий командир Миро­люб Вуйович та шестеро підсудних отримали по 20 років ув’язнення, решта шестеро — вироки терміном від п’яти до 15 років. Родичі замордованих були обурені тим, що ще п’ятеро підсудних були виправдані.

Кубинці аплодують прийнятому позавчора Конгресом США закону про часткове скасування торговельних санкцій проти Куби та про відміну заборони на відвідини острова американськими громадянами. Як повідомляє агенція «Рейтер», кубинці з обох боків Флоридської протоки сподіваються за президентства Барака Обами на ще більшу нормалізацію відносин між двома країнами. Рішення Конгресу фактично підриває американське торговельне ембарго проти Куби, яке було запроваджене ще в часи «холодної війни» і діяло останніх 47 років.

Щонайменше 10 осіб, зокрема й членів своєї родини, вбив чоловік у американському штаті Алабама, перш ніж сам позбавив себе життя, повідомляє Бі–Бі–Сі. Поліція провадить слідство відразу в трьох розташованих неподалік одне від одного містечках. Наразі встановлено, що 30–річний Майкл Маклендон спочатку спалив свій дім у містечку Кінстон, що на кордоні з Флоридою, в якому мешкав разом із матір’ю.

Минулої суботи о 21.20 група озброєних осіб здійснила напад на британську військову базу Массарін, що за 25 кілометрів на північний захід від Белфаста. Двоє військовослужбовців загинули, четверо отримали поранення. СІРА взяла на себе відповідальність за цей напад.

Американська космічна агенція (НАСА) запускає в космос за допомогою ракети–носія «Дельта ІІ» космічний телескоп «Кеплер». Представники НАСА повідомили, що запуск мав відбутися з космодрому на мисі Канаверал учора в одне з двох сприятливих часових вікон: між 22.49 та 22.52 або між 23.13 та 23.16 за флоридським часом, тобто вже сьогодні вранці за київським.

Якщо ви були в Чехії і не бачили собор святого Віта, то ви не бачили Праги. Це навіть більша туристична атракція, ніж Карлів міст. Верховний суд Чехії позавчора поклав край багаторічній судовій тяганині, бо остаточно постановив, що Кафедральний собор святого Віта є власністю дер­жави. Католицька церква Чехії, починаючи з 1992 року, в різних судах домагалася повернення цієї перлини архітектури в її власність.

Учора в Пекіні відкрилася друга сесія Загальнокитайських зборів народних представників 11–го скликання. Як повідомляє «Євроньюс», прем’єр Держради КНР Вень Цзябао, виступаючи на відкритті зібрання з доповіддю перед трьома тисячами делегатів, заявив, що у відносинах із Тайванем здійснено важливий прорив. Глава уряду констатував, що впродовж минулого року «на острові відбулися позитивні зміни і відносини між двома берегами стали входити в мирне русло». Але головною темою доповіді була економіка в умовах світової кризи. Вень Цзябао каже, що зростання ВВП найбільш населеної країни світу в цьому році планується на рівні 8 відсотків. Головні економічні показники також виглядають оптимістично. Рівень безробіття не повинен перевищити 4,6 відсотка, а зростання споживчих цін становитиме не більше 4 відсотків. За підрахунками китайських економістів, дефіцит бюджету за 2009 рік буде становити приблизно 950 млрд. юанів (140 млрд. доларів).

Міжнародний трибунал ООН у Гаазі позавчора видав ордер на арешт президента Судану Омара Хасана Ахмеда ель–Башира. Його підозрюють у скоєнні воєнних злочинів та злочинів проти цивільного населення суданської провінції Дарфур. Таким чином Гаазький трибунал вперше у своїй історії видав ордер на арешт чинного глави країни.

Учора в Брюсселі відбулося засідання Ради НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Одним із центральних питань було відновлення двосторонніх відносин із Росією у повному обсязі, які були заморожені минулого літа після інтервенції Кремля до Грузії.