Віктор Ющенко підтвердив згоду раніше піти з посту Президента, якщо політикум домовиться про одночасні вибори глави держави та парламенту. «Дострокові вибори — не трагедія. Я говорив про це і рік, і два роки тому, і зараз, адже Верховна Рада в нас — постійне джерело кризи, — заявив Ющенко в інтерв’ю газеті «Коммєрсант–Україна». — Але проведення виборів для мене не є самоціллю. Головне — уникнути старих помилок у новому парламенті».
Позавчора парламент Угорщини затвердив головою уряду безпартійного Гордона Байнаї, дотепер — міністра національного розвитку та економіки. 41–річний Байннаї, кандидатуру якого висунула правляча в Угорщині Соціалістична партія, відразу ж заявив, що не буде претендувати на переобрання під час чергових парламентських виборів, які мають відбутися навесні наступного року.
«Якщо ви хочете мати друга у Вашингтоні, то заведіть собі собаку!» — якось пожартував 33–й президент США Гаррі Трумен. Утім він лише констатував факт, бо початок традиції тримати в Білому домі собаку поклав ще Джордж Вашингтон і її дотримувалися практично всі наступні президенти США. Історію життя кота Сокса та трагічну смерть лабрадора Бадді президента Білла Клінтона широко обговорювали американські та світові ЗМІ. А шотландський тер’єр Джорджа Буша Барні був справжньою зіркою екрана.
Позавчора помер класик французької літератури Моріс Дрюон, повідомляє Бі–Бі–Сі. Він не дожив лише кілька днів до свого 91–го дня народження. Президент Франції Ніколя Саркозі сказав, що Дрюон залишиться в історії передусім як автор славетної «Пісні партизан», яка в роки Другої світової війни стала гімном французького Опору. Слова пісні Дрюон написав разом зі своїм дядьком, письменником Жозефом Кесселем.
Пояснюю відразу: маршала гречки (Черновецького) і маршала Гречка (вулицю) ніхто не скасовував. Просто та частина вулиці, котра є приватним сектором, власноруч скидає тенета радянського минулого і вдається до самоідентифікації. «УМ» уже писала про те, що вивіска «вулиця Баклажанна» ні з того ні з сього вигулькнула на периферійних київських Нивках. Чорні букви на жовтому тлі спеціально замовленої (так, це не якесь картонне «фуфло»!) вивіски щодня мигтять перед очима авторки цих рядків — по дорозі на роботу і з роботи. Поки така ініціатива була в однині, ми сприймали це як забавну витівку когось із місцевих жителів. Але креатив має, вочевидь, схильність до клонування. Слідом за Баклажанною, вулиця Гречка стала також Огірковою та Порічковою. Маємо тепер чотири в одному — одного маршала та овочевоягідний мікс.
Національний банк України оголошує про проведення конкурсу «Краща монета року України» (далі — конкурс).
Конкурс проводиться з метою визначення рейтингової шкали пам’ятних монет, випущених в обіг Національним банком України, професійного рівня учасників як творчого, так і виробничого процесу, а також стимулювання та заохочення художників і скульпторів до пошуку креативних ідей, привернення уваги широких кіл громадськості до мистецтва пластики, здійснення пропаганди державотворчих ідей та цілей.
На початку минулого тижня з’явилася сенсаційна інформація: у столиці починають дорожчати квартири!.. Мовляв, «гостинки», які раніше продавали за 35 тисяч, за невеликий проміжок часу підскочили у ціні до 40—45, а продавці навіть повертають завдаток у подвійному розмірі — і при цьому залишаються у виграші. Експерти, проте, не поділяють думки, що вартість житла знову поповзла догори. За їхнім твердженням, деяке зростання попиту є «точковим» і пояснюється кількома причинами. Перша: у людей з’явились так звані «депозитні» гроші. Тобто, клієнти банків, які зуміли забрати свої кошти зі строкових рахунків, нині не ризикують знову нести їх до фінустанов. І ще одна причина: дехто сподівався, що нерухомість подешевшає обвально. Нинішній темпи не виправдовують таких сподівань, і люди, котрі мають збереження, не ризикують чекати, побоюючись — «аби не рвонуло».
Рівно дев’ять років тому, 16 квітня 2000 року, в Україні відбувся останній на даний момент всенародний референдум. Після напруженої виборчої кампанії, в ході якої завдяки нагнітанню народного страху перед «червоною загрозою» в особі Петра Симоненка Леонід Кучма переконливо переміг на других для себе президентських виборах, главі держави заманулося укріпити свої й без того немаленькі повноваження. Внаслідок вельми сумнівної «народної ініціативи» відбувся сумнівний плебісцит, який так і не став тріумфом Леоніда Даниловича, зате став неабияким посміховищем для України в очах міжнародної спільноти.
Дев’ята річниця — дата не кругла, але ми згадуємо про ті події невипадково. Адже питання референдуму знову набуває актуальності і знову йде від Президента. Цього разу — Віктора Ющенка. Обраний на хвилі Помаранчевої революції глава держави запропонував новий проект Конституції і наполягає на тому, що затверджувати його повинен народ. За збігом обставин, деякі позиції нового проекту Основного закону збігаються з тим, що свого часу пропонував ненависний Майдану Кучма. І що, до речі, за підсумками референдуму–2000 нібито переконливо підтримав народ. Однак навіть «озброєний» повноваженнями, адмінресурсом і ще досить потужною підтримкою електоральних мас Кучма так і не зміг втілити результати референдуму в життя. Тож, згадуючи події дев’ятирічної давності, спробуємо з’ясувати, наскільки вдалою буде (якщо буде) аналогічна ініціатива його наступника. І чи така вже вона аналогічна.
Майже не виникає сумнівів, що голову Нацради Віталія Шевченка «підуть» уже найближчим часом: у переддень початку мовлення на вже колишній FM–хвилі Radio One «Радіо Алла» Національна рада з питань телебачення та радіомовлення України таки задовольнила відставку пана Куруса, який написав заяву услід за головою Віталієм Шевченком. Як «УМ» уже писала, конфлікт усередині наглядового за мовниками органу виник після протесту пана Шевченка та пана Куруса проти передачі української хвилі грошовитим російським інвесторам на чолі з Аллою Пугачовою. Тепер будемо «насолоджуватися», говорячи словами члена Нацради Тетяни Мокріді, «на новій хвилі державною мовою».
