Загальновідомо, що курортні узбережжя в Україні значно поступаються за чистотою відпочинковим морським узбережжям Європи. Однак у країнах ЄС є власна, внутрішня, градація чистих і брудних берегів. Нещодавно експерти Єврокомісії та Європейського агентства з охорони довкілля дослідили аж 21,4 тисячі купальних зон — морських пляжів та інших місць відпочинку. І дійшли висновку: в минулому курортному сезоні країною з найчистішими берегами був Кіпр — понад 98 відсотків пляжів у цій острівній країні відповідають європейським нормам. Також до переліку лідерів увійшли пляжі Греції, Франції й Мальти. Найбрудніше ж у ЄС узбережжя має Румунія. Поруч із нею в «антирейтингу» — Бельгія. Крім того, погіршилася ситуація з чистотою водойм і морського узбережжя у Великій Британії та Ірландії.

Майже 50 кг городини — такий урожай зібрала перша леді США Мішель Обама із грядок, влаштованих перед Білим домом. Навесні «УМ» повідомляла про оригінальне починання най­оригінальнішого американського президента, і ось у Вашингтоні настав час ужинку. І в саджанні, і в оброблянні городу, і в збиранні плодів Обамі допомагали учні школи Банкрофт, розташованої неподалік.

На початку ХХ століття у Самборі було дві машини: містечкове таксі й авто лікаря Володимира Кобільника, засновника товариства «Бойківщина» і однойменного музею. Серед членів музейної громадської ради й меценатів були найповажніші самбірці — медики, адвокати, професори–науковці, власники кав’ярень і ресторанів. Щоб культурні традиції краю не розчинилися в нав’язуваних асиміляційних «канонах» Великої Польщі (яка в 1921–му анексувала Галичину), цвіт української еліти не шкодував ні грошей, ні вільного часу. Утім після ІІ Світової війни, коли Галичина опинилася вже під третьою за століття окупацією, музей знищили, а його «людський ресурс» взялися перевиховувати в Сибіру. З незалежністю енергійні люди відродили музей, сьогодні це один з найцікавіших і найбільш перспективних культурних осередків Львівщини. Та чи готові нинішні адвокати, медики і власники ресторанів любити свій край і його культурний центр «до глибини кишені»?

Матеріал «Катерина по–волинськи», який був надрукований у нашій газеті 3 червня, викликав чималий резонанс. Нагадаємо, йшлося в ньому про 47–річну жінку, яка в хліві народила четверту дитину та, злякавшись осуду, віднесла маля до річки. Сама ж викликала міліцію та медиків, щоб доньку «знайшли», а поки ті їхали, пильнувала, аби з дівчинкою нічого не сталося. Наступного дня вона зізнається в тому, що це її дитина і... напише відмову від маленької. А ще через день прийде в лікарню, щоб залишитися зі своєю донечкою. Назавжди...

В уряді Юлії Тимошенко звільнилося ще одне крісло: у відставку з посади міністра транспорту і зв’язку вчора подав Йосип Вінський. Своє рішення він пояснив «серйозними розбіжностями з Прем’єр–міністром України щодо політичних, кадрових, економічних питань, а також етики стосунків між членами Кабінету Міністрів». Зокрема, як сказано в оприлюдненій із цього приводу заяві Вінського, Тимошенко «блокує вкрай необхідні для галузі реформи та виділення необхідних коштів для розбудови об’єктів інфраструктури, пов’язаних із проведенням в Україні чемпіонату Європи з футболу–2012».

Розробники проекту Конституції, який було внесено до Верховної Ради Президентом, отримали приємну звістку з Венеції. Документ отримав схвалення комісії «За демократію через право». Міністр юстиції Микола Оніщук, який був присутнім на засіданні, розповів «УМ», що одна з учасниць обговорення відзначила: той проект — найкращий документ, який надходив на експертизу Венеціанської комісії з України. Щоправда, при цьому цей проект не отримав схвалення українського політикуму, а радше навіть навпаки. Утім пан Оніщук не хоче зачіпати власне політичних аспектів, які супроводжують історію цього проекту. В інтерв’ю «УМ» міністр розповів про те, що відбувається за кадром засідань комісії.

Нещодавно у канадському видавництві Random House вийшла книга батька Уейна Гретцьки — Волтера Гретцьки — «Про родину, хокей і одужання». Книжка стала бестселером серед мемуарів. Що спонукало на схилі літ батька відомого хокеїста написати про себе?
Після певних подій у житті Волтер Гретцьки насамперед для себе збагнув, що він уже багато не пам’ятає. То був інсульт, від якого він ледве оговтався. Виявилося, що Волтер втрачає спомини про матір, про своє дитинство та молодість. Він вдруге вчився говорити, ходити, голитися… Аби закарбувати прожите, Гретцьки–старший узявся за перо. Відтак на канадському телебаченні продемонстрували навіть напівдокументальний фільм «Прокидайся, Воллі» (Waking Up Wally), в основу якого лягли спогади Волтера Гретцьки.
Є в книзі (і в кіно) згадка про українське походження Волтера та, відповідно, його славетного сина–хокеїста. Навіть кілька. Ця тема вперше лунає з вуст Волтера Гретцьки в такому детальному обсязі й описі.

«Кінофестиваль нагадує політ з одним крилом, але мене і наших партнерів, без жодного з яких він не відбувся б, це не засмучує», — почав пресконференцію директор і засновник «Відкритої ночі» Михайло Іллєнко. Традиційно тринадцятий рік поспіль він збирає поціновувачів українського кіно на горі Уздихальниці поруч із Замком Річарда на Андріївському узвозі у ніч із 27 на 28 червня. Перед фестивалем у Михайла Іллєнка є дві новини. Почнемо з поганої: грошей знову малувато. Призовий фонд ще не визначено. Автори через кризу почали знімати значно менше, тож у конкурсну програму входить всього 25 фільмів замість традиційних 35—40 короткометражних стрічок. Із Першим Національним, який минулого року забезпечував фестиваль прямою трансляцією, теж проблеми. У кіноніч паралельно до показу «наживо» телеканал ICTV буде транслювати цю саму програму, але записану заздалегідь.

Кабінет Міністрів своїми рішеннями з порушенням вимог чинного законодавства виділив із резервного фонду Держбюджету 1 мільярд 662 мільйони гривень, повідомляє прес–служба Рахункової палати. Річ у тім, що днями колегія Рахункової палати на чолі з Валентином Симоненком розглянула результати аудиту ефективності використання коштів резервного фонду держбюджету в минулому році. Що й казати, аудит засвідчив тенденцію до погіршення стану управління цими коштами та відсутність внутрішнього контролю головних розпорядників бюджетних коштів за станом їхнього використання. Тобто уряд не дотримувався вимог законодавства при формуванні та розподілі «резервних» грошей.