Із сапою по гроші

Із сапою по гроші

У Черкасах для школярів, котрим більше 14 років, на літніх канікулах влада міста організувала громадські роботи. Уже більше трьох тижнів підлітки з сапами, граблями та віниками заробляють собі на кишенькові гроші — працюють у парках міста, сапаючи грядки, поливаючи квіти, підмітаючи територію. За чотиригодинний робочий день їм виплачують по 35 гривень.

Бетон наблизить міста

Компанія «Дорожнє будівництво «Альтком», яка будує злітно–посадочну смугу на донецькому летовищі, має намір за аналогічною технологією побудувати бетонну дорогу від Донецька до Луганська. Для цього будівельники вже замовили в Німеччині спеціальне обладнання для виробництва бетону, яке коштуватиме 5 мільйонів євро. Про плани дорожніх будівельників розповів «УМ» директор компанії Ігор Карнаков. Інших деталей проекту пан Карнаков не повідомив, бо, за його словами, розрахунки деяких показників ще на стадії затвердження у Кабміні, проте наголосив, що будівництво майбутнього автобану з бетону обійдеться дешевше за традиційний — з асфальтовим покриттям.

Зелений патріарх

Зелений патріарх

Юзефинський (Юзефінський) дуб–патріарх росте неподалік від кордону з Білоруссю на околиці села Глинне Рокитненського району Рівненщини на території урочища «Юзефинська дача», що є пам’яткою природи. Для місцевих мешканців прадавній дуб, обхопити руками який можна лише вп’ятьох–шістьох (виміри засвідчили, що його обхват становить 7,90 метра, висота до 20 метрів), — святиня. Щоб якомога довше жив, його час від часу, як кажуть у Глинному, — «ремонтують»... Та, швидше, лікують, немов стару людину. І гордяться ним, як пам’яткою свого древлянського родоводу.

За право — до Бога

Нещодавно у провадженні Донецьких правоохоронців з’явилася чергова, вже третя за останні кілька місяців, резонансна справа, пов’язана з убивством відомих у місті правозахисників. Цього разу жертвою кілера став адвокат Сергій Сігідін. Серед правоохоронців Сігідін — постать досить відома: раніше працював слідчим та суддею Донецького апеляційного суду, а останнім часом — приватним адвокатом та займався правозахисною діяльністю.

І в лемків своя церква буде

І в лемків своя церква буде

Тернопіль уже давно зажив слави міста, де є найбільше церков із розрахунку на душу населення. І це не рахуючи численних каплиць та капличок на території вишів, лікарень, різних установ і навіть військового комісаріату та управління СБУ (до речі, з вікон квартири авторки цих рядків видно куполи аж чотирьох храмів різних конфесій). Попри це тенденція щодо подальшого будівництва церковних споруд під девізом «Хорошого багато не буває» продовжується. Так, нещодавно одержало дозвіл від міськвиконкому на будівництво і своєї невеличкої церкви тернопільське товариство «Лемківщина».

Африка ні при чому

Торік «УМ» розповідала про загрозу африканської чуми свиней, що насувалася з боку Ростовської області, і про заходи, які вживалися луганською ветеринарною владою, аби зупинити хворобу на кордоні. Дякувати Богу, тоді небезпеки вдалося уникнути. Але сьогодні вона підступила ще на крок ближче. Спалахи цієї смертельної для свиней хвороби зафіксовані на Донщині всього за якихось чотири кілометри від нашої території. Чи відіб’є навалу Україна за теперішньої влади? Не виключено, цього разу їй це не вдасться.

Шахтні «паразити»

Шахтні «паразити»

Мерія Ровеньок б’є на сполох: за останні три місяці навколо міста виникли десятки копанок. Проблема не нова — правоохоронці регулярно звітують про закриття чергової нелегальної копальні. Але настільки рясно вони ще ніколи не вкривали землі шахтарського краю. При тому, що проблемою, здається, стурбовані всі. Аж до облради, яка заради цього навіть відволіклася від «професійної» боротьби з українською мовою.

Холера не зовсім ясна

Холера не зовсім ясна

Страх від очікування дежа вю дворічної давності після розгулу негоди в першій декаді нинішнього липня на Прикарпатті вже розвіявся. На щастя, руйнівна вода не надовго затрималася на «чужій» території. Проте підтоплення чотирьох кладовищ у селах Вербовець, Прутівка, Радча та Старі Кути й «зазіхання» бурхливих потоків на законсервовані «чумні» місця змусили санітарних лікарів та екологів ударити на сполох: некип’ячена вода за таких умов ставала джерелом реальної небезпеки.

Чому кладовища та скотомогильники опинилися в зонах підвищеного ризику і чи можна вберегтися від цвинтарних загроз у майбутньому? Про це — розмова з начальником Івано–Франківської обласної екологічної інспекції Ігорем Яківчуком

Парад хлопчиків–мізинчиків

Парад хлопчиків–мізинчиків

Відбулося воно у фактично першій домівці цих малюків на землі — відділенні інтенсивного виходжування та реабілітації новонароджених обласної дитячої клінічної лікарні. Щоправда, тепер, коли вони справді роблять перші кроки власними ніжками, на обличчях їхніх біологічних і других, «лікарняних», батьків замість колишнього тривожного хвилювання, що межувало з розпачем, квітли усмішки. Адже так звані «недоношені» діти, котрі «переселилися» сюди одразу з пологової зали і важили менше півтора кілограма, тепер практично не відрізняються від звичайних.

Битва за врожай. Маковий

Липень — гаряча пора і для заготівельників недозрілих головок снодійного маку, й для правоохоронців, котрі поспішають знищити незаконні посіви популярних серед наркоманів рослин. На цьому фронті розгораються справжні баталії. В одній із них ледь не постраждали троє дільничних інспекторів, які «збирали врожай» на городі в мешканця Коломийського району.