Соціальне — нереальне?

Соціальне — нереальне?

Будь–які спроби замаху на пільги українці зазвичай сприймають «у штики». Тому навряд чи кому сподобається «пільгова» ініціатива Міністерства праці на мотив київського мера Леоніда Черновецького (ідея забрати в багатих і віддати бідним першою прийшла у його світлу голову). Основна думка майбутньої реформи: допомога має бути адресною, і лише тому, хто її дійсно потребує. Бо наше законодавство гарантує підтримку як справді малозабезпеченим, так і дуже забезпеченим (класичний приклад — безкоштовний проїзд у громадському транспорті для народних депутатів). Деякі з країн пострадянського табору вже пішли таким шляхом: передивилися свої пільги і надають їх лише дуже нужденним. Україні також потрібно змінювати ставлення населення до соціальної допомоги. І економічна криза, вважають фахівці, є найсприятливішим для цього часом. Що це означатиме на практиці, «УМ» дізнавалася на семінарі «Система соціальної допомоги в Україні та шляхи її удосконалення», що пройшов у Києві.

Урядовий гаманець

Урядовий гаманець

Україна з останніх сил готується до Євро–2012: активно будують стадіони, аеропорти та готелі. Однак, що побачать європейці, проїжджаючи територією України, мало хто задумується. А вони матимуть змогу насолодитись чудовою природою, охайними затишними будиночками і… горами сміття, яке валяється не тільки на узбіччі більшості українських доріг, у лісах і скверах, а й навіть на вулицях столиці. Бички, етикетки та пластикові пляшки, на жаль, стали невід’ємним атрибутом будь–якого населеного пункту. Щоб прибрати цю «красу» з вулиць, треба зовсім небагато: врахувавши досвід наших сусідів, прийняти необхідну нормативно–правову базу і створити ефективну систему поводження з відходами.

«Козирне» місце — не для дітей

У нашій школі вчаться діти, які потребують корекції вад розумового розвитку. Крім старої будівлі з колишнього графського маєтку, до навчально–побутового комплексу входять приміщення, збудовані в 70–х роках минулого століття, а також чимала земельна ділянка. Свого часу сюди підвели газ, воду, облаштували систему каналізації. А мальовниче місце на березі річки Псел, без сумніву, сприяє оздоровленню дітей зі специфічними недугами. Здавалося б, тільки працюй...

Визволи нас від лукавого

Прочитала в «Україні молодій» про нав’язування Україні з ініціативи Медведчука й відповідно до рішення окружного Адміністративного суду м. Києва референдуму з питань вступу України до НАТО і ЄЕП.

Як годуємо землю,

Я слухаю радіо і диву даюся. Чого це Юрій Мельник у Петербурзі вже домовляється про якийсь зерновий союз із Росією та Казахстаном. Для чого? Це, мабуть, Юля вкотре підігрує Росії, як і з газом. Вона пишається тим, що торік було зібрано в нас великий урожай. Але ж 50 відсотків зерна фуражного, а ще, чесно кажучи, генетично модифікованого. Ось і цього року пшеницю підживлювали стимуляторами росту. Те ж саме роблять і в Росії.

Обережно, скалки!

Американські травматологи дійшли висновку, що слизькі підлоги у ванних кімнатах є місцем, особливо небезпечним для дітей. При цьому абсолютно не важливо, чи наглядає за малюком дорослий. Як повідомляють «Медновини», практика свідчить, що присутність батька чи мами не сприяє зниженню травматизму. Під пильним оком родичів дитина падає й набиває синці так же часто, як і вовтузячись біля раковини абсолютно безконтрольно.

Лютий мутант

Лютий мутант

Не так давно дослідники Центру з контролю і п­рофілактики захворювань США та Массачусетсь­кого технологічного інституту запевняли, що новий штам вірусу H1N1 (у народі його називають «свинячим грипом») не може поширюватися дуже швидко, тому його вважають менш небезпечним порівняно зі збудниками сезонних епідемій грипу. Вчені пояснили «гальмівні» властивості нового вірусу особливостями його будови. Поверхневий білок цього різновиду збудника грипу не вміє зв’язуватися з рецепторами клітин епітелію дихальних шляхів так же легко, як звичайний людський грип.

Не білком, а клейковиною...

З початку липня вступив у дію новий стандарт оцінювання якості зерна. Відтепер основою для визначення класу збіжжя стає не вміст білку, а клейковини. Так, до перших трьох класів, себто продовольчої пшениці, належать зернові з вмістом білка щонайменше 11 відсотків, а клітковини — не менше 18. Якщо ж вміст білка такий же, проте клейковини менше 18 відсотків — пшеницю відносять до IV–V класу.