У наш час уже нікого не здивуєш ситуацією, коли на лаві підсудних опиняються ті, хто, здавалося б, сам повинен ловити і саджати. «Правоохоронці в наручниках? Чи й не дивина», — відмахнеться пересічний громадянин, уже ситий гучними справами про перевертнів, наркомафію в погонах, або сутеренів, а за сумісництвом міліціонерів тощо. Сьогодні поширеними є дві думки, щодо причин того, чому окремі правоохоронці потрапляють за грати. Перша: засвітився у своїй діяльності поза законом, був необережним, на противагу колегам iз правоохоронного цеху. Друга: чесного і непідкупного офіцера, звитяжного борця зі злочинністю, підставили бандюги. Саме навколо цих двох версій коливається зараз суспільна думка стосовно резонансної справи запорізьких убозівців, звинувачених у перевищенні службових повноважень і тортурах.