Реклама, як відомо, рушій торгівлі. Однак не секрет, що її нахабний тиск часто збиває людей з пантелику і примушує купувати зовсім не потрібні речі. А якщо справа стосується здоров’я, багато хто часто хапається за «соломинку» — рекламований препарат, який «розв’яже проблему швидко, ефективно і назавжди». Тривалий час фармацевтичні компанії через пресу, радіо й телебачення наввипередки пропонують біологічно активні добавки (БАДи), які, мовляв, зроблять нас абсолютно здоровими. Чи це справді так? Якщо уважно вивчити питання, то виявиться: не все так просто. Вже давно чимало фахівців стверджують, що вживання штучних вітамінів (у таблетках, сиропах тощо) доцільне тільки з терапевтичною метою — при хворобах обміну речовин чи післяопераційних ускладненнях, вагітності, лактації. Більшості ж людей вони користі не дадуть або й нашкодять. Скажімо, доросла людина одержує достатньо вітаміну D з їжею, тому піклуватися про доповнення раціону немає потреби. І таких фактів науковий світ накопичив чимало, аби подивитися на БАДи з іншого боку.

Згідно зі статистикою, один відсоток дорослих та майже шість відсотків дітей регулярно «прогулюються» уві сні. Що в цей час відбувається з людиною? Чи є привід хвилюватися за стан її психіки?

Багатьох батьків турбує питання: з якого віку малюк має користуватися зубною щіткою і пастою? «Сину незабаром рік, і я помітила, що верхні зубки вже почали покриватися нальотом. Гризти моркву, яблуко не дуже хоче, а ось печивом, хлібною скоринкою ласує залюбки. Чи не шкодить це зубкам?» — хвилюється моя знайома.

Історiї про те, як лікар гоїв пацієнтові не ту ногу або під час операції забув ножиці в черевній порожнині, здаються нам або анекдотичними, або — навпаки — занадто страшними. Страх перед лікарськими помилками, напевно, має кожен потенційний пацієнт. На щастя, зазвичай ідеться про поодинокі випадки. До серйозних наслідків для здоров’я призводить ціла низка помилок і недоглядів. Хочете вірте, хочете — ні, але ми самі часто шкодимо власному здоров’ю, допускаючи медичнi помилки, яких легко уникнути.

За спостереженнями Валентини Панченко — лікаря­терапевта з тридцятирiчним досвідом, існує низка найпоширеніших помилок, які шкодять нашому здоров’ю. Десять із них пані Валентина назвала нашим читачам.

Лише вчора ми раділи останнім проблискам бабиного літа, а сьогодні з самого ранку за вікном сіє дощ, а рвучкий вітер шарпає одяг і підганяє у спину. Осіння прохолода зазвичай приносить із собою «шлейф» застудних недуг.

Зазвичай вітаміни ми асоціюємо зі смаком фруктів чи різнокольорових пігулок. Однак з’ясовується, що в них інші «побратими» — без смаку і запаху, невидимі оку, які так само позитивно впливають на наше здоров’я. Йдеться про так звані «вітаміни повітря» — іони звичайного кисню, які мають від’ємний електричний заряд і утворюються завдяки взаємодії різних природних факторів.

Лікарі стверджують: лише 10 відсотків випадків надмірної ваги спричиняють ендокринні порушення. Дуже часто зайві кілограми — результат неправильного харчування. Тож тим, хто стежить за своєю фігурою і не хоче переобтяжувати організм надмірною вагою, слід прискіпливо ставитися до свого раціону і способу життя. Тим паче що немає жодної потреби виснажувати себе дієтами. Варто лише узгоджувати власні звички з процесами організму, закладеними в нас природою.

Пасивний спосіб життя щороку вбиває у світі майже 5 мільйонів людей. Медики констатують: третина людей у віці понад 15 років не дослухається до рекомендацій вести активний спосіб життя, хоча він передбачає всього 30 хвилин вправ помірної інтенсивності щодня, або 20 хвилин інтенсивного навантаження тричі на тиждень.

У Радомисльському замку живуть привиди. Як і передбачено «традицією». Щоправда, зустрітися з невидимками ще не довелося ні господарям, ані гостям замку — вони тактовно уникають контактів, лише періодично риплять сходами, стукають віконницями та зрідка нагадують про себе шурхотом старих фоліантів. Колись тут робили папір — на початку XVII століття монахи Києво–Печерської лаври заснували в Радомислі папірню. Папір виходив добротний — з конопель, льону і кропиви, «загартований» часниковим і цибулевим лушпинням, його не брали ні жук, ні час, але саму папірню зруйнували дочасно, під час козацьких змагань — у тому ж таки XVII столітті. Згодом будівлю перетворили на фортецю, ще пізніше — на млин, який майже 90 років невтомно лив воду і молов зерно, аж доки... сучасники «організували» на цьому місці міське сміттєзвалище.

Це тільки в анекдотах усе так просто: «Як ви розслабляєтеся? — А ми не напружуємось!». Однак щоденне життя без хвилювань уявити майже неможливо. Призвідників душевного неспокою у сучасної людини не бракує: робота, домашні клопоти, економічні негаразди, навіть погода. Як наслідок — втома, песимізм, паніка і роздратування. Та головне, що нервова напруга не тільки позбавляє радості від життя, а й згубно позначається на здоров’ї.

Звісно, стрес — не хвороба, однак саме він спричиняє або ускладнює чимало захворювань. Особливо небезпечні нервові потрясіння для літніх людей, — у них із віком слабшають захисні сили організму. Як зменшити вплив стресу і попередити розвиток спровокованих ним недуг? Цікаво, що найбільш ефективні рекомендації — найпростіші. Психологи радять дотримуватися цих нескладних правил хоча б тому, що висновки про їхню ефективність вони зробили, виходячи з реальних історій своїх пацієнтів.