Розповідаю Карпі бувальщину: колись я, за своїм звичаєм, втрутилась у з'ясування стосунків між колишніми, чинними та уявними лідерами УНА-УНСО. Написала статтю, для якої запозичила в неї одне слівце, і вказала на джерело. Згодом на сайті одного з «ображених» прочитала про себе багато цікавого і, зокрема, таке: «Авторка сумлінно змагає до відтворення стилю легендарної Ірени Карпи».
Перший закон про опозицію в незалежній Україні був написаний у 1995 році. Його автором став покійний нині депутат Іван Курас, який обіймав у 1994-му посаду віце-прем'єр-міністра. Експерти кажуть, що саме цей документ десять років по тому візьмуть за основу для написання власного законопроекту «регіонали». Втім останні взялися за законотворчість ще 2005-го, коли здавалось, що їм - пряма дорога в опозицію.
Логіку, якою керувалася фракція Блоку Тимошенко, стаючи вчора на заваді розгляду закону про опозицію, один із її лідерів Олександр Турчинов пояснив так: мовляв, те, що в порядку денному передбачені відразу два варіанти законопроектів (один від БЮТ, інший — від Партії регіонів) свідчить про одне: влада «просто хоче запустити механізм голосування, аби протягнути свій закон». Раніше нібито існували зовсім інші домовленості, а п'ятничним ранком, несподівано для БЮТівців і без попередження інших членів парламенту, на обговорення були винесені відразу обидва законопроекти.
«Україна молода» недарма виявляла стурбованість долею столичного Музею архітектури — над Пироговим дійсно збираються хмари. Будівельно-чиновницькі... Ще місяць тому нам було відомо лише про зведення на резервних землях музею автозаправки та кількаповерхового будинку. Тепер же ситуація значно погіршилась, адже київська влада позавчора ввечері ухвалила рішення про передачу в оренду строком на 25 років «пироговської» земельної ділянки площею 9,98 га товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Укрінвестбуд».
Від Віктора Вечерського, знаного у місті спеціаліста в галузі архітектури та охорони культурних пам'яток, я дізнаюсь багато нового — про те, коли востаннє ремонтували Андріївський узвіз, про Гаазьку конвенцію 1954 року, яку, виявляється, до недавнього часу порушувала Україна, про норми європейського містобудівництва, що забороняють імітувати старовину в сучасних будівлях — щоб запобігти профанації історії... Дізнаюсь і про те, як архітектору Каракісу на смертному одрі не давало спокою його дітище — Історичний музей на Старокиївській горі, і про те, хто першим у радянські часи почав розкопувати фундамент Десятинної церкви, і як цьому завадила війна... Словом, наша розмова — про Київ. Київ прекрасний і потворний, Київ чиновників і Київ ентузіастів, місто вічне, витривале, не позбавлене надії успішно пережити всі сьогоднішні катаклізми.
Читаючи об'яви про знахарок, цілительок і спасительок, я почувалась заінтригованою передусім тим, як ці милі жіночки вміють бачити пристріт (дехто з них, невдало українізованих, yживає в даному випадку смішне слово «псуя»): мало того що на відстані, а ще й з детальним описом місця — у подушці, під порогом абощо. Приходиш додому — патраєш постіль чи довбеш бетон, і «таки да!»: знаходиш жмут волосся і жаб'ячі кістки, або голку та яєчну шкаралупу, або цілу дохлу кішку, і все це у стилі Едгара По, Тома Сойєра та Кощія Безсмертного разом узятих. Як можна було не відчути, що спиш на кістках? Цьому є два пояснення: просте і ще простіше. Або людина, яка по-апостольськи свідчить про такі дива, схильна до сугестії, тому без зайвих зусиль побачить в себе вдома навіть сушеного крокодила (якщо так накаже ворожка), або вся промо-кампанія чудодійниць на телебаченні та в друкованих медіа будується на фальшивих одкровеннях, зізнаннях, листах і подяках. Останнє, мабуть, ближче до істини...
Від суботнього з'їзду «Народного союзу «Наша Україна» одні очікували несподіванок, інші - гадали, що потребу реформ у партії «забалакають» і змін не відбудеться. У результаті виявилося, що рацію мали як перші, так і другі прогнозисти. Змін поки не відбулося, водночас несподіванки набули характеру скандальності.
Мабуть, першим рейдером можна вважати кмітливого сина Ісаака Іакова. Він втерся в довіру до свого дещо пришелепкуватого брата Ісава, вніс власну долю «капіталу» - юшку з сочевиці, й у підсумку отримав чинш у вигляді права первородства. Це право чомусь дуже цінувалось у біблійні часи. В наші - цінується дещо інше. Приміром, нерухомість у центрі Києва...
Галина Климович, старший слідчий Генеральної прокуратури, може покласти край кар'єрі свого шефа - керманича ГП Олександра Медведька. Вона заявляє, що коли розслідувала справу про загибель київського міліціонера Тесленка, на неї чинили тиск і вимагали «прикрити» справжніх замовників убивства.
Якщо ви разом із донорською кров'ю отримали «доважок» у вигляді стафілокока, не надто сподівайтесь на відшкодування моральних та фізичних збитків, а також витрат на подальше лікування. По-перше, в Кримінальному кодексі України обумовлена відповідальність за зараження людини вірусом імунодефіциту або «іншої невиліковної інфекційної хвороби».
