Якщо шукати українським клубам найбільш незручних суперників, то треба звернути погляди на чемпіонат Швейцарії. Важко сказати, що особливого в колективах країни сиру та банків, але наші команди з різноманітних турнірів вони вибивають із дивовижною стабільністю. Недавні поразки від «Сьона», «Ксамакса», «Тюна» й досі колючками сидять у серцях українських уболівальників. Тепер до цього переліку додалась «Беллінцона», жертвою якої став «Дніпро».

У нiч із 23 на 24 серпня 1939 року СРСР і Німеччина уклали Пакт про ненапад разом із секретними протоколами щодо розподілу сфер інтересів у світі. Готувалася світова війна, в центрі якої опинилася Україна — регіон сили, що дає відчутну перевагу тому, хто нею володіє. Українське «тіло» стало підтримкою для завойовницьких воєн Росії. У це тіло ніби вселився вірус: «заворожені» українці натхненно розробляли для Кремля зброю масового знищення і космічні стратегії, зомбували земляків «червоними» статтями, картинами й віршами, навчали молодь «миротворчого світогляду». А головне — воювали в усіх точках, де було потрібно «хазяїну». Україна стала великою «Південною Осетією» для Європи — плацдармом для розпланованих світових воєн. Сьогодні, пробудившись від гіпнозу, ми починаємо усвідомлювати відповідальність народу за служіння злу. І ще більше цінувати героїв, які боролися за визволення. Від чого ж ми звільнилися 24 серпня 1991 року? Якого звіра перестали годувати нашою пшеницею, вугіллям, металом і... людьми?

У ніч на 21 серпня 1968 року війська СРСР і країн Варшавського договору (так званого «соцтабору») перетнули чехословацький кордон. В Україні відлуння нападу спричинило нову хвилю репресій (партія прагла убезпечитися від можливої «Київської весни»), а також своєрідний струс свідомості, що багатьох привів до тями після тривалого гіпнотичного сеансу «всесвітнього щастя» під серпом і молотом. Про ті події читачам «УМ» розповідає доктор філософії Євген Сверстюк, який 12 років відбув у концтаборах і на засланні, зокрема через протест проти окупації Чехоcловаччини.