Свят–свят, газета говорить!

Газета, що розмовляє, — донедавна таке могло трапитися хіба в казці про Гаррі Поттера. Тож можна собі уявити, якою була реакція мешканців Індії, коли вони відкривали газети «Таймс оф Індія» і «Хінду» й чули зі сторінок якісь розмови. Лише деякі вгадували у тих звуках рекламу автомобіля «Фольксваген Венто». Ще дехто не знав, як «змусити газету заткнутися». А були й такі, що сахалися, вважаючи, ніби «чують духів». Інші викликали поліцію, коли зі сміттєвих урн лунали незрозумілі слова. А авіаперевізникові «Ейр Індія», як повідомляє «Гардіан», довелося навіть скасувати рейс із Делі до Мангалора — бо пасажири злякалися шуму, який виробляв стос газет на борту. Часописи винесли з літака, а компанія вирішила надалі відмовитися від газет зі звуковою рекламою.

Хижа сокира в руках чужої влади

Хижа сокира в руках чужої влади

«УМ» писала про проблеми льодового стадiону «Крижинка», який влада збирається зруйнувати на НСК Олiмпiйський i побудувати в Днiпровському районi Києва, на вулицi Шалетт. Тепер — друга серiя цього сумного серiалу: що думає про цю iдею територiальна громада Днiпровського району?

Мовна пісочниця

Мовна пісочниця

Суспільний рух «Не будь байдужим!» вирішив відповісти на імовірне запровадження нового мовного закону асиметрично і цілком оригінально. Кампанія «Займіться ділом, а не язиком!» зібрала разом активістів та зірок шоу–бізнесу для того, щоб показати владі, що, окрім мови, в країні ще дуже багато проблем, наприклад занедбані дитячі майданчики.

Ревнощі з висоти 4 км

Дві бельгійки — 26–річна Елс Клоттеманс і 38–річна Елс ван Дорен — були добрими подругами й займалися парашутизмом в одному клубі. У листопаді 2006–го в ніч перед груповим стрибком Клоттеманс перерізала стропи парашутів старшої товаришки. Та впала з висоти 4 км у двір приватного будинку і розбилася на смерть. Як повідомляє сайт Newsru.co.il, днями цю справу почали слухати в суді міста Тонгерен. Якими були підстави для вчинку Елс–молодшої?

«Калина — наша секретна зброя»

«Калина — наша секретна зброя»

Із важкоатлетичного чемпіонату світу, що відбувся минулого тижня в Анталії, збірна України привезла лише дві нагороди; обидві — в активі чоловіків. Натомість жінки, уперше з 2005 року, залишилися без місць на п’єдесталі. У складі команди не було визнаних лідерок — титулованих Ольги Коробки та Наталки Давидової. Але чи не означає брак медалей проблему з резервами в нашій збірній? Підсумок виступу в Туреччині для «УМ» підбив головний тренер жіночої збірної Василь Кулак.

«Це ж Москва!»

«Це ж Москва!»

Окремі спеціалісти поспішили назвати виступ українських «художниць» на світовій першості провальним — мовляв, уперше з 1992 року наші дівчата залишили планетарний форум без медалей. І справді, з незалежністю Україна отримала потужну школу художньої гімнастики, яка регулярно штампувала зірок світового масштабу — Катерину Серебрянську, Олену Вітриченко, Ганну Безсонову. Саме з іменами цих спортсменок пов’язані великі успіхи «граційної» України.

Опозиціонери йдуть разом

Те, про що так довго мріяли державницькі сили, начебто сталося, хоч і не у всеукраїнському масштабі: на Волині опозиційні партії вирішили йти на вибори до органів місцевого самоврядування єдиним фронтом. Учора десять партій правоцентристського спрямування підписали декларацію про спільні дії. Вони зобов’язуються не поборювати одне одного на цих виборах і разом боротися проти Партії регіонів та її політичних партнерів. У списку підписантів — обласні осередки «Нашої України», ВО «Батьківщина», ВО «Свобода», УНП, НРУ, КУН, УСДП, партій «За Україну!», «Реформи і порядок», «Народна самооборона».

Генерали Кравченка вмирають...

Сьогодні о 10.00 у Будинку культури МВС розпочнеться прощання з генерал–полковником міліції Петром Опанасенком, який помер днями. Генералу було лише 58 років, останнім часом він був заступником голови правління — директором департаменту економічної безпеки та режиму ВАТ «Укрнафта», прес–служба якої і повідомила про його смерть. Опанасенко пройшов тривалий кар’єрний шлях в органах внутрішніх справ: від рядового у 70–ті роки до керівника карного розшуку столичної міліції на початку 90–х. У 1997 році Петра Микитовича призначили на посаду першого заступника начальника міліції Києва, а у 2001 році він уже очолив столичний главк, одночасно обіймав посаду заступника державного секретаря МВС. За роки служби в міліції його більше шістдесяти разів заохочували різними видами відомчих відзнак.