Підліток за гратами вже давно став реальністю нашого життя. Особливо в незалежній Україні, адже за ці роки чимало дітей опинилося на вулиці з її безжальними законами. Дитяча безпритульність, жебрацтво, соціально-педагогічна занедбаність — все це в комплексі призводить до того, що саме юні жертви вулиці переважно поповнюють виховні колонії для неповнолітніх. Починаючи з 14 років. Для тих, хто молодший віком, як правило, все ще попереду...

Інформаційний скандал двотижневої давнини, пов'язаний з витоком оперативної інформації на шпальтах газети «Сегодня», досі викликає у слідчих СБУ неприємні асоціації. Нагадаємо, тоді газета з посиланням на анонімні джерела в силових структурах повідомила, що підозрюваний у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе (якого він нібито власноруч задушив ременем) — колишній начальник Управління карного розшуку i Департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексій Пукач — живий і перебуває в Ізраїлі. Видання стверджувало, що генерала знайшли ізраїльські спецслужби, але затримувати його після домовленості з ізраїльською стороною вилетіли співробітники СБУ. Згодом інформацію коментував Президент Віктор Ющенко, а в МЗС Ізраїлю на умовах анонімності підтвердили «Німецькій Хвилі», що генерал міліції справді перебуває в їхній країні.

324-та Центральна артилерійська база озброєння, подібна до горезвісної Новобогданівської, розташована за 3-4 км від Києва — у селищі Коцюбинське. Власне, «коцюбинський арсенал» прогримів на всю Україну ще задовго до канонади в Артемівську і Новобогданівці. Але то були «вибухи» численних газетних публікацій. I хоча за роки існування військової частини, створеної директивою Головного артилерійського управління Червоної армії у 1945 році, тут не сталося жодної НП, Коцюбинське неодноразово називали потенційним «другим Чорнобилем». Причина — надто близьке її розташування до столиці.

Може, з висоти серйозної політики й не варто було б згадувати про деяких маріонеткових антигероїв недавніх президентських виборів, зокрема, трійцю провокаторів «Корчинський — Коваленко — Козак» — такий собі український «Ку-клукс-клан». Ці «політичні проекти», організовані минулого року Медведчуком і компанією для кампанії Віктора Януковича, хоч і повеселили народ і навіть відняли від результату Віктора Ющенка якісь соті частки відсотків, та все ж виборців зовсім не переконали. Але сміх і гріх у тому, що подібні «технічні» постаті все ще залишаються в арсеналі давно знайомих нам ненаситних політтехнологів. Ці «три К.» продовжують відпрацьовувати сякі-такі гонорари й претендувати на своє місце під сонцем. Хтось скаже, що вони дійсно небезпечні. Особливо для майбутнього України як правової держави, котра дотримується конституційних норм — рівних національних, релігійно-конфесійних i взагалі загальнолюдських прав. Адже від «Ко—Ко—Ко» лунали й лунають заклики захистити Україну чи то від татарської навали з Криму, чи від єврейської змови, чи від іноземців, передусім темношкірих. Водночас як мінімум один із «трьох К.» має непогані шанси вперше в житті таки стати нардепом, інший — «сидить на параші» в СІЗО, а ще один... затесався у лави нової, помаранчевої виконавчої влади.

Безперервні пошуково-рятувальні роботи у середу на «дикому» пляжі в селищі Кача нічого не дали. Окрім хіба що впевненості рятувальників, що під завалами більше немає ні мертвих, ні живих.
Нагадаємо, що НП поблизу Севастополя сталося опівдні у вівторок — зсув грунту площею близько 60 квадратних метрів «накрив» відпочиваючих на пляжі. В перший же день було врятовано 16 осіб, з яких шестеро були госпіталізовані.

Трагедія сталася позавчора близько 11.45 на одному з «диких» неорганізованих пляжів між селищем Кача i околицею Нахiмовського району Севастополя. На людей, що відпочивали, обвалилося близько 600 кубометрів скельного грунту шириною 30 метрів i площею близько 60 квадратних метрів , повідомляє Центр пропаганди Головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій у Криму. Орієнтовною причиною обвалу є шторм та дощ, що пройшли напередодні.

Його називають прокурором революції, а на долю випало бути заступником Генпрокурора i при Васильєві, i при Піскунові. Перший його звільнив у розпал помаранчевої революції через відмову йти проти власного народу. Заступником другого Микола Голомша став після поновлення на посаді судом. Сьогодні він опікується наглядом на транспорті, за правоохоронним блоком (оперативно-розшукова діяльність, досудове слідство), за спецпідрозділами, податковою міліцією i ДПА. Про це пан Голомша говорить охоче. Менше — про резонансні кримінальні справи, які вів раніше i які на Різницькій порушують сьогодні. Тим більше, що зараз це «парафія» інших заступників.

Вони змагалися відчайдушно й запекло. Адже кожен знав: окрім омріяного крапового берета, який так важливо здобути, на нього цього разу ще й прискіпливо поглядають іноземці. Керівники спецпідрозділів п'яти європейських країн (Росія, Білорусь, Молдова, Іспанія, Італія) та військові аташе ще з шести держав (Казахстан, Польща, Румунія, Туреччина i Франція) спостерiгали за змаганням спецназу ВВ, думаючи про майбутнє. Бо, згідно з підписаними напередодні домовленостями, подібні змагання невдовзі проводитимуться на міжнародному рівні. А з ними — й обмін досвідом. Правда, поки що не відомо, за якими нормативами змагатимуться, бо в кожній країні вони різні.

Ідеться, про так званий «Соціально-професійний контракт співробітника органів внутрішніх справ», нещодавно презентований громадськості під час «круглого столу» керівництва МВС із представниками провідних фінансово-банківських та страхових установ. Назва проекту, звісно, умовна, мета — можливе кредитування соціальних програм для працівників міліції.

Про те, що гучна «справа перевертнів» нарешті має всі шанси дійти до суду, нечисленні журналісти дізналися випадково. Позавчора в Апеляційному суді міста Києва мало відбутися чергове слухання справи «троєщинських вибухів», яке i привернуло увагу мас-медіа. Але засідання перенесли через хворобу адвоката одного з підсудних, натомість неможливо було не помітити неабияке пожвавлення навколо іншої зали засідань на першому поверсі з чисельними автоматниками. Як виявилося, саме тут відбувалося перше досудове засідання у справі «перевертнів».