Днями до Черкас завітала майбутня голова Ради Федерації Росії Валентина Матвієнко. Валентина Іванівна, яка нещодавно подала у відставку з поста губернатора Санкт–Петербурга, приїхала в місто побачитися зі своїми родичами — рідною сестрою та племінницями. А також відвідала могилу матері й побувала в черкаському Свято–Михайлівському соборі, де митрополит Черкаський і Канівський Софроній відслужив панахиду за її рідними.

Скандального міністра освіти та науки Дмитра Табачника все–таки звільнять. Одіозний діяч допік не лише українським патріотам, студентам, батькам школярів i усій свідомій громадськості, яка з березня минулого року розгорнула «Антитабачну кампанію» проти українофоба на чолі Міносвіти, а й Банковій. Відставку Табачника анонсував сам глава адміністрації Президента Сергій Льовочкін.

Минулого тижня офіційний сайт Київміськдержадміністрації переможно видав новину: нарешті Музей історії Києва, який залишився безхатченком після того, як його позбавили Кловського палацу на користь Верховного Суду, отримає приміщення. От тільки омріяний прихисток міська влада знайшла не деінде, як в одній iз най­скандальніших будівель на вулиці Богдана Хмельницького, 7, поблизу станцiї метро «Театральна». Проти цього будівництва кияни вже кілька років ходять на мітинги та акції: будівельники перед початком робіт вирубали зелені насадження, а потім виявилося, що будівля ще й небезпечна, бо може завалити вестибюль станції метро.

Через кілька днів севастополець Олег Соф’яник спробує вплав перетнути Чорне море. Про свій безпрецедентний намір 47–річний марафонець, «морж» і радянський дисидент розповідав «УМ» ще два роки тому. І ось цей час, здається, настав. Після невеличкого перепочинку в Туреччині Соф’яник бере курс від тамтешнього Синопа до рідної Балаклави. А це майже 230 кілометрів! На всій дистанції запливу його супроводжуватиме турецька яхта.

Члени Компартії вже встановили бюст Іллічу в центрі міста Лебедин і тепер марять про повноцінний пам’ятник. Голова Лебединської районної організації Української народної партії Віталій Волощук називає дії місцевих послідовників ідей марксизму–ленінізму «комуністичним ідіотизмом»: «Тепер у Лебедині стоїть велетенська голова Леніна, яку передали з Харкова в жахливому стані, бо навіть там вона вже нікому не потрібна. Сподіваюся, людські емоції візьмуть гору — і бюст зруйнують».

Стан підготовки шкіл до нового навчального року, судячи з промовистих заяв влади, влучно схарактеризував Лесь Подерв’янський — «зростав процент жирів у маслі». Так скептично оцінив гучні месиджі Міністерства освіти, молоді і спорту екс­чиновник МОНу, а нині голова правління Центру освітнього моніторингу Павло Полянський. Справді, дітям і батькам обіцяють, що нові підручники в школах будуть вчасно, вчителям надають оптимізму розмови про підвищену заробітну плату. Але чи так воно насправді?

Початок осені — це відлік нового політичного сезону. Наступного вівторка відкриється нова сесія Верховної Ради, і мурашник знову заживе повноцінним життям після незначного літнього затишшя. Цієї осені очікується багато важливих подій — від судового вироку Юлії Тимошенко до земельної реформи та укладання угоди з Євросоюзом. Предостатньо, аби підтримувати високу напругу протистояння, блокування тощо. Додайте, що на все це лягає тінь парламентських виборів, які відбудуться восени 2012 року, але «запускаються» вже тепер.

«УМ» звернулася до політологів — керівника Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка та президента Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігоря Жданова — з проханням прокоментувати найбільш значимі події цього політичного сезону.

Це вже поступово стає «притчею во язицех». Щасливі з приводу омріяного вступу до столичних вишів студенти наприкінці серпня починають розуміти, що радіти зарано. Перед ними та їхніми батьками постає майже апокаліптична проблема: вступ вступом, а де знайти дах над головою — питання більш складне, яке вже стало практично риторичним. Навіть не всі найреспектабельніші університети можуть повністю забезпечити житлом усіх вступників: наявних студентських гуртожитків катастрофічно не вистачає, будівництво нових триває ще з незапам’ятних часів. Незважаючи на зменшення кількості цьогорічних абітурієнтів, не всі столичні вступники отримають «лiжко–місця».