Після того як черкаська та львівська влада запровадили в обласних центрах заборону на нічний продаж алкоголю (мерія Черкас ще й виграла кілька судових позовів обурених підприємців, які дуже прибутково торгували спиртним уночі), ініціативу на «сухий закон» вирішили поширити всією Україною. Відтак міські голови Черкас і Львова Сергій Одарич і Андрій Садовий підписали меморандум, з яким звернулися до колег усіх українських міст iз проханням не стояти осторонь проблеми, «адже це крок до оздоровлення нації, покращення комфорту проживання і зниження злочинності у містах».

У Тернопільському міськрайонному суді завершується розгляд резонансного кримінального інциденту, який стався під час цьогорічних великодніх свят у центрі міста. Нагадаємо, тоді пішохідною зоною біля Катедрального собору раптом на неприпустимій швидкості почали «літати» туди–сюди дві іномарки. У святковій юрбі опинилися й двоє досить відомих спортсменів — плавець–«олімпієць» Олександр Волинець та призер юніорського чемпіонату світу з біатлону Олександр Починок, який зробив водіям–хуліганам зауваження. У відповідь ті полізли в бійку. Волинцю завдали кількох ударів і знущально пострибали по його машині, суттєво пошкодивши її, а Починку заподіяли численних травм: відтак хлопець потрапив до лікарні з переломом носа, серйозним пошкодженням ока та... наполовину відкушеним вухом.

Останнім часом у парламенті розвинулася негативна практика, коли закони допрацьовуються вже після голосування. Це називається «технічним узгодженням документа», дарма що при цьому допрацьований текст може містити разючі відмінності з проголосованим (зі свіжих прикладів — проект проти реклами цигарок). І документи, перш ніж піти на підпис Президентові, довго «переварюються» в апараті Верховної Ради. Так от, на цьому тлі бюджет–2012 виглядає винятком: кошторис, ухвалений парламентом у четвер увечері, уже до вчорашнього ранку передали главі держави для візування. Влада хоче, щоб держава мала бюджет перед Новим роком.

Непублічне протистояння між Банковою та Верховним Судом призупинилося завдяки компромісному рішенню: цієї п’ятниці таємним голосуванням пленуму головою ВСУ обрано Петра Пилипчука. Обрано також і чотирьох заступників Голови, принаймні двох з яких неофіційно відносять до групи впливу Банкової. За результатами пленуму ВСУ, можна зробити висновок: владі так і не вдалося повністю поставити під свій контроль цей останній «оплот» суддівської гілки влади. З іншого боку, зрозуміло, що не маючи кандидатури, здатної перемогти на «суддівських виборах» Голови, Банкова після кількамісячного блокування цього пленуму просто взяла такий собі «тайм–аут». Адже новообраному Голові ВСУ Петру Пилипчуку вже у жовтні 2012 року виповниться 65 років, а це граничний вік для перебування на цій посаді. Відбути п’ятирічний термін, передбачений законом, він не зможе. Отже, пленум ВСУ доведеться скликати знову, й хто знає, які кадрові козирі матиме влада на той час. Оскільки пан Пилипчук має авторитет у суддівських колах i ніколи «не ходив у політику», як його попередник на посаді Василь Онопенко, його головування у Верховному Суді влаштовує і суддів, і владу.

За даними джерел «УМ», наближених до СБУ, після того як минулої п’ятниці колегія суддів Апеляційного суду столиці залишила без змін вирок у «газовій справі», яким екс–Прем’єр–міністра Юлію Тимошенко засуджено до семи років ув’язнення, її готуються етапувати на «зону». Адже вирок уже набув чинності, хоча рішення в повному обсязі суд оголосить лише післязавтра. Оскаржити вирок у касаційному порядку ще можна буде протягом трьох місяців iз місць позбавлення волі.

У Придністров’ї відучора — новий президент. Як офіційно повідомив голова ЦВК невизнаної Придністровської Молдавської Республіки Петро Денисенко, у другому турі президентських виборів, що відбувся в неділю, перемогу здобув екс–спікер парламенту Євген Шевчук — він набрав 73,9% голосів. За його головного суперника, спікера парламенту Анатолія Камінського, якого підтриммувала Росія,проголосували 19,7% виборців. Проти всіх проголосували 4,45%.

Московський мітинг опозиції 24 грудня став іще велелюднішим, ніж аналогічна акція за два тижні до того. Проте якщо на Болотній площі протестувальники вимагали передусім нових парламентських виборів, то на проспекті Сахарова зазирали вже далі — на вибори президентські.