«А ти — такий холодний...»

«А ти — такий холодний...»

У столичному парку Дружби народів розпочався «Фестиваль сніговиків». Мету організатори поставили благородну: «це можливість перенести себе в глибоке, казкове дитинство, розбудити в собі дитину і поностальгувати за тим часом, коли ми не сиділи цілими днями біля телевізора, а виходили у двір». Протягом двох тижнів серед сніговиків оберуть найбільшого, най­смішнішого, найромантичнішого, найбільш спортивного, найбільш ділового і найбільш креативного. «Чим оригінальнішим буде ваш сніговик, тим краще. Він може бути будь–якого розміру, статі й кольору. Наприклад, сніговик–кіт або сніговик–гусінь», — зазначає адміністратор парку Людмила Вітряна.

Третя спроба на День закоханих

Третя спроба на День закоханих

Двічі обпікшись на невдалих шлюбах, колишня поп–принцеса Брітні Спірз не одразу наважилася втретє довіритися чоловіку, якого покохала. Але зрештою таки здалася: 14 лютого, на День святого Валентина, 30–річна співачка вийде заміж за свого колишнього агента, на десять років старшого за неї Джейсона Трейвіка.

Півцарства за хот–дог

Сосиска в булці, вона ж хот–дог, — не та страва, яку їдять справжні гурмани в дорогих ресторанах. Хоча власник одного з кафе в канадському місті Ванкувер вирішив змінити уявлення мас про можливий смак та ціну «гарячого собаки». І приготував хот–дог вартістю 100 доларів — як він стверджує, найдорожчий у світі.

ПРИКОЛИ

Жінка — це слабка беззахисна істота, яка перегризе тобі горло, якщо ти так не вважаєш.

Трансформація з видом на озеро

Віктор Янукович поїхав у засніжені Швейцарські Альпи таки недарма. Напередодні від’їзду Президента України до Давосу для участі у Всесвітньому економічному форумі в кулуарах європейської політики ширилася інформація про те, що жоден із численних глав держав, які беруть участь у цьому заході, з українським колегою не зустрінеться. Проте згодом з’ясувалося, що це не зов­сім так: у програмі Януковича значилося рандеву щонайменше з двома державними лідерами — президентами Польщі Броніславом Коморовським та Азербайджану — Ільхамом Алієвим. З обома він побачився вчора.

Крути. По інший бік трагедії

Крути. По інший бік трагедії

Що змушує мільйони людей з українською ідентичністю — в Україні й діаспорі — майже 100 літ поспіль 29 січня згадувати хлопців, загиблих на морозному полі поблизу залізничної станції Крути? Те, що серед них було чимало 18–річних? Але ж і в наш час саме таких юнаків мобілізують до війська. Те, що вони, як змальовують майстри красного слова, були «наївні, ненавчені, беззбройні»? Але ж насправді вони записалися добровольцями до куреня Січових Стрільців, отримали однострій і зброю, отримали початкову військову підготовку. Те, що «більше нікому було захищати Київ»? Але ж на всіх теренах України точилися бої, а частина військ була змушена захищати столицю зсередини, від більшовицького повстання на заводі «Арсенал». Директор Музею Української революції, відомий історик Олександр Кучерук переконаний, що знаковість Крутянського бою — в гідності його воїнів: «Над полоненими більшовики знущалися, а потім розстріляли. Відомо, що ніхто з них не просив пощади. Хлопці не понашивали собі червоні зірки і не обернулися воювати проти України. Тому вони стали зразком для наступних поколінь».

Донецький, за якого не соромно

Донецький, за якого не соромно

Про Олексу Тихого більшість наших співвітчизників дізналася 19 листопада 1989 року, коли у Києві відбулося перепоховання трьох в’язнів совісті — Василя Стуса, Юрія Литвина і Олекси Тихого. Їх привезли в цинкових трунах, викопавши із промерзлої пермської землі, щоб перепоховати на Байковому цвинтарі. Ніхто не оголошував про захід, проте вулиці Києва заполонили близько ста тисяч українців. «Процесія рушила до цвинтаря... Потік заполонив усю вулицю, а люди приєднувалися і приєднувалися. Вулиці ставали вузькими, а потік захопив уже й тротуари. Хвоста демонстрації давно вже не було видно. Такого ще не бачив Київ, такого не бачили ми, не бачили наші комуністично–кагебістські вороги», — так описав подію Левко Лук’яненко. Двоє з тих, кого прийшла проводжати в останню путь сила–силенна людей, — Василь Стус і Олекса Тихий — були вихідцями з Донеччини.

НАДАль, Федя, НАДАль!

НАДАль, Федя, НАДАль!

Мабуть, любителі тенісу нинішньої генерації в усьому світі діляться на два основні табори: тих, хто вболіває за Рафаеля Надаля, і тих, хто за Роджера Федерера. При цьому прихильники молодшого — іспанця — можуть визнавати: «Так, Федя крутий. Але він БУВ крутий. А зараз його зірка закочується, і наш кумир — Рафа». Рейтингове співвідношення також засвідчує, що Роджер — зовсім не «король», яким був раніше. Швейцарець уже стабільно має третій рейтинг АТР. Щоправда, і Надаль нині не перший, а помітно поступається лідерові — Новаку Джоковичу. Але хай там як, а саме матчі Федерера проти Надаля вважаються «головними тенісними протистояннями сучасності» — на кшталт боїв «Реалу» й «Барселони» у футболі. Вчора шляхи другої й третьої ракеток планети перетнулися 27–й раз — у півфіналі «Аустреліен оупен».

Клубна фортеця чи руїна?

Клубна фортеця чи руїна?

Учасники фінальної частини чоловічого чемпіонату Європи з гандболу, який проводиться у рік літньої Олімпіади, мають подвійну мотивацію. Адже перемога на турнірі гарантує команді пряму перепустку на Ігри, а призери отримають путівки на олімпійський кваліфікаційний турнір. Цими днями на єврофорумі в Сербії якраз настала пора вирішальних матчів за медалі. Сьогодні у Загребі в 1/2 фіналу зустрінуться господарі із «запеклими друзями», хорватами, іншу пару склали збірні Іспанії та Данії.

Скромний прокат

Позавчора в програмі континентального форуму фігуристів в англійському Шеффілді значилися два номери програми. Спочатку на лід «Моторпойнт арени» вийшли спортивні пари. Саме тут очікувалася запекла боротьба за «золото» між німецьким дуетом Савченко/Шолкови й російським — Волосожар/Траньков. Але, як учора вже повідомляла «УМ», в останній момент німці знялися з турніру через травму Олени. Ушкодження стегна, отримане за кілька днів до чемпіонату при виконанні стрибка в три з половиною оберти, не дозволило 28–річній екс–киянці виступати. Після офіційного тренування чинні чемпіони Європи зрозуміли, що нині «ловити» їм нічого.