2007 року у Воркуті (Республiка Комi) за підримки Воркутинської громадської організації «Україна» (голова Н. М. Бейзак) вийшла маленька книжка (тираж 8 200 примiрникiв) чотирьох українських поетів–політв’язнів тамтешнього ­ГУЛАГу, які в Україні лишилися невідомими. Більшість віршів написані у 40—50–х роках. Переклади зробив заслужений лікар Російської Федерації Марк Каганцов — син політв’язня, що виростав у бараці, де було багато українців. Відтак їхня мова стала для нього рідною. Частину віршів, зокрема тих, які належать Василю Петріву (Роману Писарчуку) покійний письменник Юрій Хорунжий надрукував у журналі Українського товариства політв’язнів і репресованих «Зона», головним редактором якого він був.

10 квітня рішенням сесії Севастопольської міської ради школу–інтернат №7 з українською мовою навчання було перепрофільовано у дитячий дошкільний заклад №69. Рішення в сесійній залі не викликало особливої полеміки. За словами керівників міського управління освіти, всіх учнів та педагогів буде переведено в інтернат №4, де для них спеціально створять українські класи. Але у батьків школярів та педагогічного складу викликає занепокоєння, що про створення нових класів з українською мовою навчання вони знають здебільшого з чуток та повідомлень ЗМІ. А те, що на даний момент одним освітнім закладом з українською мовою навчання в місті стало менше, — доконаний факт. До речі, на цій самій сесії депутати підтримали програму розвитку в місті російської мови.

Архієпископа Євстратія називають правою рукою патріарха Філарета. Попри свій молодий вік — священнослужителю лише 34 роки, — він після власне предстоятеля є найбільш публічною особою в Українській православній церкві Київського патріархату, адже виконує також обов’язки прес–секретаря Київської патріархії. Нещодавно владику Євстратія рішенням Священного Синоду було призначено ще й керуючим Чернігівської єпархії, однієї з найстаріших в Україні. Про роботу на новій посаді, стосунки з духовенством з інших конфесій та очікування від зустрічі з Президентом владика Євстратій розповів у інтерв’ю «УМ».

Україна вперше наблизилася до зірок 50 років тому — у 1962 році на орбіту було запущено перший штучний супутник, який виготовили нашi фахівцi у Дніпропетровську, на конструкторському бюро, яке нині відоме як «Південне».

Дніпропетровський супутник ДС–1 iз ракетою південмашівського виробництва спочатку створювали як «дублер» проекту Сергія Корольова. Запуски перших космічних апаратів відкрили нові можливості для вивчення навколоземного простору. На початку 60–х років були отримані дані про фізико–хімічні параметри верхньої атмосфери, характеристики магнітного поля Землі, форми взаємодії заряджених частин iз магнітним полем Землі, фізику космічних променів тощо. Водночас про таємничий космос хотілося знати ще більше. А для цього там були потрібні наші «очі й вуха», якими могли стати штучні супутники. За цих умов дніпропетровське конструкторське бюро «Південне» виступило з ініціативою створення ракети–носія легкого класу 63С1 на основі стратегічної балістичної ракети Р–12, яка здатна була вивести на орбіту штучний супутник Землі. Це завдання було виконане 16 березня 1962 року. Як це було і про ті труднощі, які довелося здолати колективу ракетників, розмовляємо із заступником головного конструктора з проектних питань конструкторського бюро «Південне» Віталієм Гладіліним.

Вилучивши Дениса Гармаша на 41–й хвилині матчу «Шахтар» — «Динамо», арбітр із Сімферополя Юрій Вакс розворушив «осине гніздо», з якого в усіх напрямках полетіли «оси»–звинувачення. І через чотири дні після поєдинку грандів інформаційний простір ніяк не охолоне від різких заяв. Найприкріше, що «жалити» один одного почали гравці збірної України, яким уже незабаром доведеться діяти в одній упряжці на Євро–2012.

Ще в лютому начальник столичного управління капітального будівництва Сергій Данилович заявляв, що будинки на Андріївському узвозі після реставрації збережуть свій історичний вигляд, їх тільки оновлять і укріплять. А вже у квітні три з них зруйнували.

Арешт обладнання студії Le Doyen, яка дублювала іноземні кінострічки державною мовою, спричинив хвилю обурення в українському суспільстві. Як уже писала «УМ», громадські організації, патріотичні сили та просто свідомі українці планують низку акцій протесту проти атаки на український дубляж. Учора під Будинок уряду висловити свою незгоду з діями правоохоронців, яких звинувачують в упередженості «наїзду» на студію, прийшли відомі громадські активісти й діячі мистецтва — Юрій Макаров, Михайло Іллєнко, Олесь Доній, Ірена Карпа, Олександр Данилюк та багато інших.

Київський живодер Олексій Ведула, якого звинувачують у масових убивствах тварин (садист розпорював цуценятам животи й виколював очі, викладаючи фото й відеозаписи цих знущань в інтернеті), не перебуває на психіатричній експертизі, куди його направив суд. Таку інформацію надали «УМ» у київськiй психоневрологічнiй лікарні №1 ім. Павлова. Там переконують, що в реєстрі немає запису про перебування Олексія в цьому медзакладі, хоча таку позначку мають робити не лише про стаціонарне обстеження, а й про будь–яку медичну процедуру.

Чотирнадцять кілограмів ізотопу міді вартістю 47,6 мільйона доларів 40–річний киянин перевозив один, без будь–якої охорони. Як розповів «УМ» речник столичної міліції Ігор Михалко, чоловік певний час зберігав дорогоцінні ізотопи у банківському сейфі, а потім вирішив їх забрати. З якою метою, слідство не повідомляє. Відомо лише, що власник завантажив дорогоцінний вантаж до свого авто, аж раптом його зупинили четверо невідомих, які представилися співробітниками міліції та показали посвідчення співробітника внутрішньої безпеки. Вони силоміць забрали у киянина ізотопи та втекли на власному авто.

Провідні флористи компанії LoraShen створили писанку з квітів, висота якої сягнула 2,5 метра, діаметр — близько двох метрів, а вага — майже 500 кілограмів. На створення диво–яйця пішло більше 7 тисяч троянд. Такі габарити не могла оминути Книга рекордів України: учора, в день відкриття у Києво–Печерській лаврі Благодійного ярмарку «Великодній кошик», було офіційно зафіксовано рекорд зі створення найбільшої флористичної композиції — «Квіткової писанки».