Термінал F аеропорту «Бориспіль» — нічим не гірший, ніж аеровокзали багатьох середніх європейських міст. Усе нове, сучасне, блищить мармурова підлога. Українські написи дублюються англійською мовою.

Ганебний перелік очолили голови депутатських фракцій у Верховній Раді, які намагалися заборонити працівникам ЗМІ виконувати свої професійні обов’язки в парламентській ложі преси.

«Помста за розкол країни» — акцію з такою назвою провели активісти всеукраїнського громадського руху «Відсіч» у місті Антрацит на Луганщині. Це жест спротиву патріотичної молоді проти розкольницького законопроекту Колесниченка — Ківалова «Про засади державної мовної політики», який фактично запроваджує російсько–українську двомовність.

Медична статистика приголомшує: в Україні щодня реєструють 102 нових випадки захворювання на туберкульоз. 500 тисяч українців із таким діагнозом перебувають на диспансерному обліку, 90 тисяч мають відкриту форму хвороби. Щодня від цієї недуги помирає 30 наших співгромадян.

Загальновідомо, якого значення надають тостам грузини. Один із обов’язкових на будь–якому застіллі гордого кавказького народу — про затонулий у давні часи старовинний фрегат. Лиш один чоловік зумів урятуватися — він ухопився за довгу дощечку, що пливла по воді.

Важко уявити людину, яка пройде повз магазин iз вивіскою «Знижки» без найменшого бажання зазирнути всередину! Так уже влаштована людська психологія, що самі лише слова «розпродаж», «знижка», «акція» діють на нас просто–таки магічно. Й умілі маркетологи на цьому почали грати давно: наші гаманці скоро тріснуть від купи дисконтних карток.

Паралельна програма бієнале сучасного мистецтва, кінофестивалю чи будь–якої міжнародної арт–солянки — це приватні ініціативи митців, інституцій, фондів, через які до зацікавленої публіки прагнуть донести мистецтво–ідею чи мистецтво–товар.

«Товаришу! Чи граєте ви у футбол? — із захватом питав свого читача Юрій Смолич у «Наших тайнах». — У футбол треба грати неодмінно. Це прекрасний спорт. Він виховує завзяття до боротьби, відважність, меткість, кмітливість, наполегливість.

Дрю Беррімор, схоже, нарешті знайшла чоловіка, з яким готова прожити разом, «доки смерть не розлучить». Після двох невдалих шлюбів (у 1994–му Дрю вискочила заміж за власника бару Джеремі Томаса, з яким була одружена аж 29 днів, а з 1999–го по 2001 рік її чоловіком був актор Том Грін) актриса довго «дмухала на воду» й не ризикувала знову стати на весільний рушник.