У 1998 році в Україні з’явився перший тіньовий Кабмін — його створила Юлія Тимошенко. В 2001–му естафету спробувала перейняти Наталія Вітренко. У березні 2005–го, програвши вибори, «тіньовізмом» марив Віктор Янукович — своєму (так і не народженому) дітищу він придумав назву «суспільний Кабінет Міністрів». А дещо згодом, після відставки, протиставити власну структуру уряду Єханурова обіцяла та ж таки Тимошенко. Тож ідея, як бачимо, популярна. І навіть популістська. Адже якоїсь вагомої ролі тіньові уряди в історії України не відіграли. Втім це не заважає бажаючим створювати їх знову.

Щоб довкола новорічно–різдвяної ялинки танцювалось веселіше, міністр праці та соціальної політики Людмила Денисова у перші дні 2008 року повідомила про підвищення пенсій. Щоправда, в січні виплати тим, хто перебуває на заслуженому відпочинку, залишаться на рівні грудневих, адже з бюджетом, як ми пам’ятаємо, депутати ледь встигли вскочити в останній вагон року, що вже минав. Доплату за січень пенсіонери отримають пізніше, а вже з лютого все піде як по маслу — згідно з перерахунком.

Як уже повідомляла «УМ», компанія «Нафтогаз України», посилаючись на оцінки Прем’єр–міністра Юлії Тимошенко, перебуває на межі банкрутства. В цифрах ситуація є такою: збитки НАК «Нафтогаз України» за підсумками 2007 року вдвічі перевищують збитки 2006–го і становлять 5 млрд. грн. Так заявляє новий голова компанії Олег Дубина, підкреслюючи, що вперше в історії «Нафтогазу» кредиторська заборгованість у кілька разів більша за дебіторську. Причина в тому, що «Нафтогазу» дістались найгірші категорії споживачів — компанія продає газ населенню та теплокомуненерго, які є найбільшими неплатниками, цитує Дубину УНІАН.

Навіть після того, як Санта Клаус привітає всіх, хто відзначає Різдво 25 грудня, його місія не завершується. Він продовжує вояж країнами, які ще перебувають в очікуванні свят. Нині Санта знаходиться в Києві. Його сани вже були помічені на вулиці Банковій та на Грушевського. Ми зрозуміли, що самого Санту нам у гості не залучити. Зате полювання на оленя Рудольфа — улюбленця Санти — виявилося вдалим. «Полювання» — вислів, ясна річ, умовний, себто журналістський, адже Рудольфа нам пощастило «відбити» у агентства УНІАН, «5–го каналу» і «Української правди». Наш гість довго обтрушував сніг з ратиць, перш ніж зайти до редакції «УМ». Чесно кажучи, Рудольф інколи справляв враження хвалька, а інколи передавав куті меду із занижуванням самооцінки. Українською він говорить непогано, хоч і не зовсім дає собі раду з відмінками. А почав наш співрозмовник з розповіді про 1939 рік — саме тоді Рудольф з’явився на світ. Дещо дивно чути, як з оленячої пащі виходять просторікування про Велику американську депресію, але що було, те було

Нині у Київській фортеці — життя буденно–екскурсійне. Жовтий пісок і білий сніг товчуть у єдине місиво граки та групи старшокласників. Кореспондентка «УМ», користуючись нагодою, також сходила на екскурсію — в музей «Косий Капонір» — колишню царську в’язницю, на порядок кращу, ніж нинішні СІЗО та ІТТ, на відвідини яких ще декілька років полюбляла брати пресу Ніна Карпачова. Там же — у сусідніх з камерами залах — бачила і милу президентському серцю трипільську кераміку. А по завершенні культурної програми констатувала: ще не вмерла Київська фортеця, і слава Богу, адже рік тому столична громадськість була не на жарт схвильована брутальним вторгненням на територію музею будівельної техніки. Тепер, схоже, для фортеці настають кращі часи, хоча, як каже директор музею В’ячеслав Кулініч, головне — це пережити новорічну ніч, бо гіркий минулорічний досвід підказує: будівельні скандали у Києві розгоряються якраз після заходу сонця та ще й, як правило, на свята.

Останній (перед паузою) день роботи Верховної Ради порадував досить несподіваним сюрпризом. У стані опозиції намітився деякий розкол, а одночасно — й дрейф Блоку Литвина у бік демократичної коаліції. Принаймні «литвинівці» підтримали ідею більшості повернутися до роботи тільки після того, як ЦВК зареєструє нових парламентаріїв, а поскубана після обрання уряду більшість знову доросте до необхідних їй 226 «багнетів». За це БЮТ вустами сьогоднішнього співрозмовника «УМ», молодого, але дуже амбітного депутатаюриста Валерія Писаренка обіцяє Литвину підтримку в тому разі, якщо БЛ висуватиме свою — альтернативну Богатирьовій і Мартинюку — кандидатуру на посаду першого віцеспікера. Тим часом ображена на всіх і на вся опозиція вимагає оголосити більшість неіснуючою, адже голосів у коаліції після формування уряду — minimum minimorum — «менше малого».

Минулого тижня «Україна молода» писала про зупинення будівництва елітного житлового комплексу на Пейзажній алеї. За шляхетну справу порятунку історичної місцевості взявся особисто колишній глава Міністерства закордонних справ (саме це відомство пригледіло собі ділянку в охоронній зоні ЮНЕСКО під зведення чергової багатоповерхівки), а нині — спікер парламенту — Арсеній Яценюк. Ще 4 грудня Яценюк як в. о. міністра закордонних справ анулював повноваження акціонерного товариства «Українське майно», яке курувало будівельні роботи. Надалі без погодження своїх кроків з МЗС «Українське майно» не матиме змоги здійснювати будь–які кроки. На радощах кияни вийшли цими вихідними на своєрідний «суботник»: вони знесли будівельні паркани на Пейзажній (під час попередніх акцій знести вдалося хіба що кілька секцій загорож) та посадили саджанці замість спиляних будівельниками дерев. Отже, хепі–енд?

27 листопада постійна комісія Київради з питань культури та інформаційної політики визнала професійно непридатними виконуючих обов’язки головних редакторів київських комунальних газет Дениса Жарких («Хрещатик»), Романа Кострицю («Вечірній Київ») та Петра Щербину (тижневик «Українська столиця»). Комісія також рекомендувала звільнити вказаних осіб, тим паче що останні з’явилися на її засідання вкрай непідготовленими — без концепцій розвитку видань та їхніх бюджетів на наступний рік. А за півтора тижня Київрада вдалася до ще більш радикальних дій, ухваливши рішення ліквідувати вказані засоби інформації протягом першого півріччя 2008 року. Вартий уваги момент: проект постанови ініціював депутат Київради від Партії регіонів Олександр Прогнімак, і це той рідкісний випадок, коли з оцінками «Регіонів» погодилися представники «помаранчевих» фракцій.

Анатолій Макаров у книжці «Мала енциклопедія київської старовини» пише про столичних проповідників, які вважалися гарними ораторами і, очевидно, користувалися популярністю серед прихожан, якщо їхні імена збереглися з XVIII століття до наших днів: Іван Левада, протоієрей Семяновський, протоієрей Іван Скворцов...

Спікеріада плавно перетікає в прем’єріаду: Президент вніс подання на призначення Прем’єр–міністром Юлії Тимошенко. Наступного тижня Верховна Рада планує розглянути цю кандидатуру. При цьому, наголосив спікер Арсеній Яценюк, залишається низка нерозв’язаних питань.