Учора стало відомо: Україна розмістила 10–річні єврооблігації на загальну суму 1,25 млрд. доларів iз прибутковістю на рівні 7,8% річних. Простіше кажучи, це означає, що наша держава взяла в борг у банків «Морган стенлі», «СІБ», «ВТБ Кепітал» та інших понад мільярд «зелених», зобов’язуючись виплачувати за користування цими грішми майже вісім відсотків за рік. Піврічний купон означає, що платити відсотки ми будемо кожні півроку.

Одним із найгарячіших учора у Верховній Раді було голосування за проект Вадима Колесніченка №9714 — щодо обрання батьками мови виховання дітей у дитсадках. «Регіонал» цим актом намагався доповнити горезвісний «мовний» закон свого ж авторства. Але проект про можливість права вільного вибору батьками мови дошкільного виховання набрав 213 голосів — замість необхідних 226.

Ізраїльські війська стоять на кордоні з Сектором Газа, готові будь–якої миті розпочати наземну операцію. Проте надія вирішити конфлікт дипломатичним шляхом не згасла навіть в офіційного Тель–Авіва, на чому вчора наголосив прем’єр–міністр Беньямін Нетаньяху.

Героями фільму катастроф відчули себе 268 пасажирів та 10 членів екіпажу літака італійських авіаліній «Неос ейр», який позавчора здійснював рейс із Гавани до Мілана. Через дві години після вильоту з кубинської столиці літак потрапив у зону сильної турбулентності і, після кількох сильних «стрибків», почав стрімко втрачати висоту.

22 листопада 1933 року завершив роботу об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Центральною на ньому була доповідь С.Косіора «Підсумки й найближчі завдання проведення національної політики в Україні». Виступ П.Любченка називався «Вогонь по націоналістичній контрреволюції й по націонал–ухильниках». П.Постишев виступив одразу на дві теми: «Підсумки 1933 сільськогосподарського року й чергові завдання КП(б)У» та «Радянська Україна — незламний форпост великого СРСР». Основною небезпекою пленум визначив український націоналізм. На народ, що потерпав від Голодомору, чекали масові політичні репресії.

Розташована поруч із Чорним лісом, контрольованим у ті часи УПА, Посіч зникла з лиця землі навесні 1950–го. Спецоперацію з ліквідації цього населеного пункту підрозділи НКВС провели за найвищими стандартами «бліцкригу» — дарма що справу мали лише з беззахисними чоловіками, їхніми дружинами й дітьми. Під вечір, у люту заметіль, «червонопогонники» оточили село і з криками: «Бандерівці, збирайтесь! Усіх вивеземо в Сибір!» — почали виганяти переляканих людей на вулицю. Хто що встиг вхопити — з тим і залишив рідну домівку.

Караючий перст Сталіна в мить позбавив посічан власних осель, домашньої живності — всього, нажитого важкою працею кількох поколінь. Це була демонстративно безжалісна розправа над мирним населенням, яке не зігнулося перед московитами в покірній позі раба й продовжувало підтримувати національно–визвольний рух.

«Ця книга — стислий виклад знань, набутих мною за десятки років, — каже доктор антропології й етнології, професор Київського та Щецинського (Польща) університетів Сергій Сегеда. — Загальна ідея книжки — показати найглибші витоки фізичного типу й етнічної історії нашого народу. Усі народи в історії якоюсь мірою взаємодіють, їхні долі перетинаються. Утім, починаючи вже від доби палеоліту, можна простежити, як формувалися фізичні риси українців». Книгу «У пошуках предків: антропологічна та етнічна історія України» видала інформаційно–аналітична агенція «Наш час» у своїй серії «Невідома Україна». З неї можна дізнатися, зокрема, про що розповідають науковцям зуби, кров і відбитки пальців; навіщо репресували українських антропологів, «звідки прийшли» трипільці і чи була «спільна колиска» трьох братніх народів… Також Сергій Сегеда описує, як створювалися антропологічні портрети відомих постатей минулого — Нестора Літописця, Івана Сірка, князя Ярослава Мудрого — і якими є антропологічні типи сучасних українців.