Свою нову роботу народний артист України Григорій Шумейко охарактеризував як «містерія покути», назвавши її, на перший погляд, заплутано й незрозуміло: «Search:www.МатиНАЙмичкА.com.ua». Саме отой комп’ютерний термін search: (англійською — «шукай») білим по чорному був написаний на сцені перед завісою. І ось — третій дзвоник перед початком, до залу з бокових дверей входять двоє молодих людей — хлопець і дівчина. Вона несе бандуру в футлярі, а він — ноутбук. Говорять голосно. Глядачі махають на них руками і прикладають до уст пальця, вважаючи прибулих за тих, що запізнилися, і на мигах показують вільні місця. Але це вже початок вистави: хлопець і дівчина (актори Дмитро Благий і Наталія Липко) шукають в інтернеті інформацію про Шевченка. Хлопець знаходить: так, є, ось — відомий футболіст... Дівчина заперечливо хитає головою і просить вести пошук на слово «мати». І знову невтішний результат: «Депутатів Верховної ради закликають мати совість...» Лише з третьої спроби юнак знаходить поєднання «мати–наймичка» авторства Тараса Шевченка і демонстративно підставляє щоку для поцілунку — як винагороду «за труди». Відкривається завіса, й глядачі переносяться у ХІХ століття; дівчина і хлопець також перетворюються на глядачів, але займають місця на сцені. В подальшому їм належить зіграти роль «зв’язкових» між минулим і сьогоденням, але зараз уся увага прикута до сценарію.

Новий довгоочікуваний альбом дещо призабутої, але самобутньої співачки Юлії Лорд прогнозовано привернув увагу багатьох прихильників нетривіальної альтернативної поп–музики. Особливо таких, які звикли вдумливо ставитися до проявів модерної співочої лірики і загалом актуальної сучасної культури. Цей несподіваний ентузіазм з боку тих, хто любить і добре пам’ятає пісні Юлії Лорд з часів появи альбому «Танець душ» наприкінці 90–х і спільних експериментів із групою «Скрябін» був викликаний до того ще низкою живих концертних презентацій альбому «8 секунд». Водночас молоде покоління фанів мало реальну змогу оцінити Юлію Лорд як абсолютно нове явище на модерній сцені. Показово, що на тлі очевидного застою у царині альтернативної музики, на тлі браку нових ідей і меседжів такий продукт як концертна програма «8 секунд» насправді був більш ніж переконливим. Це довела його презентація у Києві.

Якщо набрати в пошуковику «Ґуґл» «Юрій Кульчицький», з’явиться багато інформації про героя облоги Відня турками 1683 року — того Юрія–Франца Кульчицького, якому перекази приписують відкриття у Відні першої кав’ярні. Але є й інший Кульчицький — «французький». На відміну від «австрійського» тезки, він до свого прізвища міг додати «Сас». Про це пан Юрій розповів 20 років тому під час нашого знайомства в Мужені, в колишній садибі глави уряду УНР Володимира Винниченка «Закуток», коли ми отримали як дарунок Україні робочий кабінет визначного письменника й державного діяча. Казав, що Сас — давній герб української шляхти Галичини.

Учора виповнилося 100 років від дня народження українського художника Юрія Сас–Кульчицького, земний шлях якого почався на Дрогобиччині, а закінчився — в містечку Мужен на півдні Франції.

Хто ми є, звідки взялися і куди йдемо? Цими питаннями переймається кожна притомна людина. На них намагалися дати відповідь філософи всіх часів і народів. І сексуальність у тих пошуках істини зачіпалася тим чи іншим боком. У дослідженні «Світанок сексу» (К.: Темпора) сексуальність є стрижнем, на який автори нанизують свій аналіз і висновки щодо сучасного стану людства і його проблем. Цілком наукова робота подана у форматі захопливої пригоди, мандрівки через час і простір — бо розрахована на широке коло читачів, оскільки проблеми, порушені в цьому бестселері, торкаються кожного, ким би не був і чим би не займався. Саме тому «Світанок сексу» перекладений японською, корейською, фінською, іспанською, польською, російською, українською і викликав шквал затятих обговорень в інтернеті.

Якщо не знаєте, за корисністю печінка значно переважає всі види м’яса, простіше засвоюється і легко поєднується з іншими продуктами. Крім того, печінка містить багато хрому, що допомагає при атеросклерозі й діабеті, вітаміни багатьох груп і корисні мікроелементи. Та що там говорити — усім відомо, що печінка з давніх­давен вважається стравою аристократів. Біографи Моцарта стверджують, що паштет із печінки був обов’язковим у щоденному меню славетного композитора.

Риба і морепродукти можуть замінювати м’ясо не лише в піст, а й у звичайні дні, особливо для тих, хто дбає про своє здоров’я. Якщо вони не надто доступні для регулярного вживання, то серед запропонованих страв можна знайти собі цікаве до святкового столу. Готуйте тар тар з лососю, чи інші страви. Які, читайте далі.

Можливо, колись Артем Мілевський і був хорошим футболістом, але, як кажуть, то було давно й неправда. За останні кілька років «десятка» київського «Динамо» практично повністю втратила спортивне обличчя, перетворившись в очах уболівальників на гульвісу, завсідника нічних барів та ставши об’єктом кпинів. Зрештою Мілевський потрапив в опалу до нового тренера киян Олега Блохіна, який за грубе порушення режиму відправив зіркового підопічного в дубль і, очевидно, наполіг на тому, щоб президент клубу Ігор Суркіс виставив його на трансфер.

Напередодні Різдва американський інститут досліджень громадської думки Pew Forum on Religion and Public Life оприлюднив результати свого традиційного щорічного дослідження, які свідчать: найбільшою релігійною групою світу залишаються християни. Послідовників Ісуса на планеті налічується 2,2 мільярда осіб.

Оприлюднене минулого тижня рішення відомого французького актора Жерара Депардьє перебратися на постійне місце проживання до маленького бельгійського містечка поблизу французького кордону набрало масштабів справи загальнонаціонального значення. Прем’єр–міністр Жан–Марк Еро у різкій формі розкритикував переїзд актора до Бельгії, назвавши цей вчинок «жалюгідним» та непатріотичним. Річ у тім, що Депардьє фактично не приховує — виїхати з Франції його спонукало запрова­джене з ініціативи обраного цього року президента Франсуа Олланда підвищення «податку на багатство». Кожен, хто заробляє більше 1,3 мільйона євро на рік, тепер має віддавати державі 75%, тобто три чверті свого доходу. «Сплата податків є актом солідарності, патріотичним актом», — наголосив прем’єр.