Ще на початку цього року — 23 лютого — міністр оборони Анатолій Гриценко, окрім привітань із Днем захисника Вітчизни, зробив чимало заяв. Серед іншого він повідомив, що військові засоби масової інформації очікує серйозне реформування, як i військо в цілому. Один із перших кроків — відмова Міноборони від підготовки військових журналістів, адже європейський досвід засвідчує, що у відкритому суспільстві варто покладатися на професіоналізм цивільних журналістів. «Журналістика — це творча професія, а вдягнувши на людину форму, у ній вбивають професіонала», — сказав тоді міністр. Гриценко не виключив, що буде скорочено деякі військові ЗМІ, які працюють неефективно і перевантажені надмірною чисельністю особового складу. Перспектива реформування, на думку глави Міноборони, полягає у створенні одного видавничо-інформаційного холдингу, в якому будуть сконцентровані інформаційні підрозділи та матеріальні засоби.
Минуло півроку, реформа військових ЗМІ за сценарієм Гриценка триває. Звісно, є й невдоволені. Водночас існують підозри, що таке реформування дає військовому керівництву можливість поставити військову журналістику під повний контроль, аж до запровадження цензури та «зачистки» власних лав від тих, хто не хоче «писати те, що треба». Принаймні так стверджує журналіст Центральної телерадіостудії МО Ігор Рудич, який навів «УМ» кілька прикладів. Рудич, відомий своїм спротивом цензурі в МО ще в кучмівські часи, вважає Міністерство оборони незаперечним передовиком у згортанні свободи слова та викручуванні рук військовим журналістам.
З проханням прокоментувати ці обвинувачення по пунктах ми звернулися до начальника Управління прес-служби МО Андрія Лисенка. Фактично між двома військовими журналістами, за сприяння «УМ», відбулася певна заочна дискусія. Хто з них має рацію та чи є цензура у Міноборони, пропонуємо зробити висновки самим читачам.

Iнакше як дурістю хімічний експеримент засуджених Дзержинської колонії № 2 не назвеш. Підлітки-волоцюги та токсикомани теж вживають клей заради кайфу, але вбивають себе поступово, деградуючи від випарів клею, накинувши пакет на голову, й аж ніяк не вживають його замість горілки. Лише нюхають. Але в колонії місцеві «менделеєви» вчинили інакше. Як повідомила «УМ» керівник прес-служби Держдепартаменту з питань виконання покарань Оксана Вєлкова, все почалося ще минулого четверга. Саме тоді вранці ув'язнені отримали від працівників колонії певну кількість клею «Дракон», який завозили сюди для ремонту стелі в кімнатах тривалих побачень. Ремонтна «зеківська бригада» мала за допомогою диво-клею обклеїти стелю декоративною плиткою, що, в принципі, й зробила, але триста грамів незабороненої правилами «хімії» в них лишилося.

Позавчора ввечері Національний академічний театр української драми ім. Івана Франка був заповнений ущерть. Але не з нагоди чергової прем'єри, а через інше дійство — не менш урочисте, і аж ніяк не з театральним, а зі справжнім драматичним підтекстом. Ішлося про реальні долі людей, які стали жертвами торгівців людьми. Врятовані з сексуального рабства жертви лишилися в залі непоміченими, але всі знали, що вони тут є. Натомість на сцені «засвітилися» їхні рятівники з Міністерства внутрішніх справ, громадських організацій і навіть із музичного каналу «МTV-Європа», який регулярно крутить серію агітаційних роликів із зірками шоу-бізнесу проти рабства. У залі були присутні й політики, щоправда, лише з «помаранчевого» табору — кілька народних депутатів, міністри Юрій Луценко та Юрій Павленко, а також «губернатор» Київщини Віра Ульянченко, яка займала крісло неподалiк від перших леді Швеції та України — королеви Сильвії та Катерини Ющенко.

Донедавна назву цієї хімічної речовини знали лише у вузькому колі фахівців. Але сенсаційний скандал із присмаком гумового пилу на початку 2005 року призвів до того, що на Закарпатті слово «Премікс» вимовляють із жахом, подібним до слова «Чорнобиль». Чорний порошок радіації не містить, але за чотири роки з Угорщини у Берегівський район завезли півтори тисячі тонн гумового пилу і зберігали просто неба у восьми місцях краю виноградарів. Із розірваних мішків на зразок «біг-бег» під час дощів речовину вбирав грунт села Велика Бакта, а вітри розносили навкруги, «астматуючи» населення.

Відносини між облдержадміністрацією та облрадою важко було назвати співпрацею на благо регіону відтоді, як минули парламентські вибори i в раді сформувалася більшість із депутатів БЮТу та УНП (46 «багнетів» із 80 можливих). Головою Волинської облради став БЮТівець Анатолій Грицюк, а його заступником – член УНП Борис Загрева, тоді як «губернатором» є нашоукраїнець Володимир Бондар. Важко сказати, наскільки глибоким є конфлікт між виконавчою та законодавчою гілками влади, «УМ» почула чимало думок з цього приводу, але ніде правди діти, проблема існує. Що вже казати, якщо наприкінці минулого тижня заступник голови облради пан Загрева заявив, що на депутатів тиснуть за допомогою каністр із бензином та бойових гранат під автомобілями. Якщо це так, то це вже не політика, а кримінал.

Відколи існують гроші, завжди існувало чимало бажаючих їх підробити. Не стала винятком й українська гривня. За 10 років її існування у правоохоронців накопичилося чимало прикладів фальшивомонетництва, а картотека гривневих «умільців» постійно поповнюється. Щоправда, в Департаменті державної служби боротьби з економічною злочинністю «УМ» зазначили, що за обсягами грошової маси рідну гривню усе ж таки підробляють значно бiльше, ніж іноземну валюту — долар чи євро. Але й тут є нюанси. Старший оперуповноважений в особливо важливих справах ДДСБЕЗу Ігор Мнішенко розповідає, що фальшиву іноземну валюту переважно ввозять із-за кордону i якість таких «доларів» та «євро» дуже висока. До того ж підробляють, як правило, 50-ти та 100-доларові купюри.

Про реформування ДАІ, як, власне, i посилення відповідальності за порушення водіями та пішоходами Правил дорожнього руху, дискусії точаться вже більше року. Не будемо перераховувати всі зміни «на краще» у великій армії «сержантів Петренків», які відбулися останнім часом. Адже крапку в реформуванні цього пiдроздiлу МВС можна буде поставити найближчим часом. Принаймні так вважає начальник Департаменту ДАІ Мiнiстерства внутрiшнiх справ України Сергій Коломієць. За його словами, вже до 11 вересня очолюване ним відомство внесе на розгляд Кабінету Міністрів доопрацьований законопроект, який передбачає збільшення штрафів і посилення відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, а також розширює повноваження співробітників ДАІ. Йдеться про «багатостраждальний» законопроект, який не вдавалося затвердити у Верховній Раді ні наприкінці 2005-го (заважала підготовка до парламентських виборів плюс імовірне незадоволення мільйонів водіїв — представникiв електорату), ні протягом цього року (яке там ДАІ, коли на кону — коаліція та зручні крісла урядовців). Зрозуміло, що після формування уряду шанси на затвердження законопроекту зростають.

Загальновідомий факт: з 1 січня 2006 року Україна за формою правління перетворилася із президентсько-парламентської на парламентсько-президентську республіку. Щоправда, доки не відбулися парламентські вибори, не було сформовано коаліцію у ВР та уряд, зміни в державі відповідно до політреформи Медведчука—Мороза, затвердженої у грудні 2004 року, більше важили на папері, ніж у реальному політичному житті. Новий політмеханізм фактично вперше випробовували під час багатомісячної боротьби за коаліцію. Кожен за свою. ЗМІ зважали на головні зміни конституційного устрою держави, але дрібниці лишалися поза увагою. Але тепер, коли новий механізм почав діяти, трапляються чи то казуси з боку Кабміну, чи то намагання створити резонанс там, де його не має бути.

Сьогодні на одному із цвинтарів Донецької області відбудеться поховання співробітника Київського УБОЗу полковника Романа Єрохіна, тіло якого 20 серпня було знайдено в лісі поблизу містечка Ворзель на Київщині. У скорботній церемонії збирається взяти участь i міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Через це він повністю змінив власні плани й учора ввечері мав вилетіти рейсовим літаком до Донецька. Міністр скасував заплановану раніше поїздку на святкування Дня незалежності на малій батьківщині Нестора Махна — в Гуляйполі, що на Запоріжжі. «Після цього їхати на розважальні заходи неправильно. Гуляйполе для мене переноситься на наступний рік», — каже Юрій Луценко i додає, що він давно не пам'ятає випадку, «коли полковника МВС викрадали і розстрілювали в лісі».

Учорашня акція сумського студентсва під Кабміном, як це не гірко, вкотре засвідчила, що провідний політикум втратив довіру суспільства, а саме суспільство реагує на нинішній стан речей (Янукович та інші «донецькі» на чолі уряду) вкрай кволо.