Народний депутат Григорій Омельченко у своєму депутатському зверненні на ім’я першого заступника Генпрокурора Рената Кузьміна просить нарешті дати правову оцінку діям екс–Президента Леоніда Кучми, які «сприяли екс–Прем’єру Павлу Лазаренку замовити й організувати вбивства народних депутатів Євгена Щербаня і Вадима Гетьмана, вчиненню інших злочинів та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, причетних до їх убивств, і припинення політичних інсинуацій навколо цих справ».

Народний депутат Григорій Омельченко направив депутатський запит на ім’я Генпрокурора Віктора Пшонки та голови СБУ Ігоря Калініна (копія запиту є у розпорядженні «України молодої»). У ньому пан Омельченко закликає керманичів силових відомств порушити кримінальну справу, заарештувати і притягти до відповідальності прем’єр–міністра РФ Володимира Путіна. За що? «За завдання значної шкоди економічній та національній безпеці України, що створило реальну загрозу державному суверенітету України та, як співучасника злочину, за вчинення якого засуджена Юлія Тимошенко», — йдеться у депутатському запиті.

Окрiм того, Григорій Омелянович переконаний, що Путіна потрібно обов’язково притягти до кримінальної відповідальності як співучасника пані Тимошенко. Бо, якщо цього не станеться, тоді засудження і визнання винною самої Юлії Володимирівни Печерським райсудом столиці ставить «під великий сумнів законність, правосудність і справедливість вироку від 11 жовтня 2011 року». «За таких обставин вирок підлягає скасуванню, кримінальна справа — направленню на додаткове досудове слідство, а Юлія Тимошенко — негайному звільненню з–під варти», — констатує депутат Омельченко.

Майже п’ятнадцять років тому — 3 листопада 1996 року — в аеропорту Донецька кілери цинічно розстріляли з автоматів народного депутата, бізнесмена Євгена Щербаня разом із дружиною. Виконавців покарано, але не замовників. Побіжно Генпрокуратура натякала на причетність до цього вбивства двох колишніх прем’єр–міністрів України — Павла Лазаренка (його прізвище навіть вказували у вироку Луганського обласного суду, який розглядав справу щодо виконавців) та Юлії Тимошенко (щодо її ролі у цій справі два місяці тому висловився в одному з інтерв’ю перший заступник Генпрокурора Ренат Кузьмін). Утім можна констатувати, що Генпрокуратура досі не відповіла на запитання: чи дійсно Леді Ю оплачувала вбивство Щербаня, чи ні?

Два тижні тому Президент Віктор Ющенко під час зустрічі із жителями Моршина, що на Львівщині, сказав, що Прем’єр Юлія Тимошенко «володіє найбільшою офшорною компанією на Кіпрі, але не має навіть «Запорожця» в декларації про доходи». Це украй не сподобалося представникам БЮТ. Утім, як повідомляла «УМ», позов кандидата на пост Президента Тимошенко до глави держави, який супроводжував БЮТівець Андрій Портнов, так і не був задоволений Вищим адміністративним судом. Феміда не вважає за потрібне спростовувати слова про Юлин офшор на Кіпрі. Бо як можна спростовувати те, про що кандидатка, вочевидь, забула.

Цієї неділі перший Президент України відсвяткував своє 76–річчя, а вже наступного дня відзначився суперечливою заявою щодо можливого призначення Генеральним прокурором Віктора Медведчука у випадку обрання Президентом Юлії Тимошенко, довіреною особою якої він є. «Якби мене запитали про нього, я б відповів — так, він (Медведчук. — Ред.) професіонал, доктор юридичних наук. Знає всю систему... Якщо внесуть таку пропозицію, думаю, вона буде розглянута позитивно», — сказав Леонід Макарович у Полтаві. Того ж дня в інтерв’ю «Профілю» відзначився і сам пан Медведчук, який заявив, що сам ухвалить рішення, на якій посаді йому працювати при новій владі. Натомість Леонід Кравчук, який лише кілька місяців тому вийшов із СДПУ (о) і почав підтримувати Тимошенко, миттєво спростував свою заяву щодо кадрових перспектив Віктора Медведчука на Різницькій. Мовляв, журналісти мене неправильно зрозуміли, із пропозицією призначити Медведчука Генпрокурором не виступаю, бо це справа коаліції, а «я не член коаліції, я не депутат» тощо. При цьому, відповідаючи на питання, екс–Президент додав, що Медведчук, «мабуть, міг би виконувати повноваження Генпрокурора».

Згодом плани БЮТ надати посаду Генпрокурора одіозному Медведчуку заперечив керівник виборчого штабу Тимошенко Олександр Турчинов. Але головне не це. Адже про потребу змінити керівництво ГПУ заявляють не лише учасники президентських перегонів, а й Леонід Макарович Кравчук, який жодних посад у владі не обіймає. Чому б це? Можливо, відповідь у тому, що на Різницькій упродовж десяти років так і не завершено досудове слідство у справах про злочини, вчинені колишніми президентами України (зокрема, і Леонідом Макаровичем). І в декого, вочевидь, є побоювання, що ці справи можуть таки передати до суду.

Резонансні публікації «УМ» із викладом документів кримінальних справ стосовно Юлії Тимошенко, порушених і закритих свого часу в Україні та Росії, зацікавили не лише наших читачів, а й народних депутатів із фракції «Наша Україна — Народна самооборона». Нагадаємо, що у статті «Кандидат–хабарниця» від 11.12. 2009 р. йшлося про те, що кандидат на посаду глави держави Юлія Тимошенко, подаючи до ЦВК документи, приховала від виборців окремі факти власного кримінального минулого. На прохання читачів, «УМ» на минулому тижні навела зразок інформаційного запиту виборця до кандидатки Тимошенко. А днями захистити право виборців знати всю інформацію про кандидатів у президенти України, щоб зробити правильний вибір, вирішили депутати Микола Кульчинський, Василь Петьовка, Ксенія Ляпіна, Іван Стойко та Володимир Карпук.

Минулого тижня «Україна молода» знайомила читачів із резонансними документами кримінальної справи стосовно Юлії Тимошенко за № 29/ 00/ 0029–04, порушеної Головною військовою прокуратурою Росії за організацію підкупу посадовців Мініоборони РФ. У грудні 2005 року російські слідчі закрили справу за нереабілітуючими обставинами, а леді Ю. отримала процесуальний статус особи, що вчинила злочин, за який не понесла жодного покарання — термін давності нібито сплив. Цікаві документи тоді вперше оприлюднило Українське юридичне товариство. Втім, виявляється, подібні юридичні метаморфози з кримінальним переслідуванням Тимошенко відбувалися не лише в Росії. Слідчі Генпрокуратури України могли б дати «фору» російським колегам щодо здатності вигадати причини, як «відмазати» Юлію Володимирівну та її численну родину від перспективи провести не один рік у в’язниці за скоєні злочини. Те ж Українське юридичне товариство передало ЗМІ й інші раніше не відомі документи: копію, дивної в юридичному плані, постанови Генпрокуратури України від 21.01.2005 р. про закриття кримінальної справи стосовно Ю. Тимошенко за №49–800 (леді Ю. та її рідних обвинувачували в даванні хабарів Прем’єру Павлові Лазаренку впродовж 1996—1997 рр.) та ухвалу Верховного Суду від 11 листопада 2005 року. Що й казати, виявляється ВСУ ніколи не виправдовував Юлію Тимошенко та її рідних і не закривав жодної кримінальної справи, порушених проти них щодо діяльності ПФК «ЄЕСУ»! Відтак твердження Юлії Володимирівни про те, що 46 суддів Верховного Суду чотири роки тому визнали її невинною і повністю зняли всі обвинувачення, не варті ламаного гроша.

Цей випадок стався два місяці тому й шокував не лише Галичину, а й усю Україну. 29 червня 2009 року на озері поблизу села Демня Миколаївського району, що на Львівщині, серед білого дня потонув 14–річний Ігор Заріцький.

Редакція «УМ» має у своєму розпорядженні цікаву копію листа народного депутата Григорія Омельченка, направленого особисто Прем’єр–міністру Юлії Тимошенко 2 лютого. У листі БЮТівець вказує, що приводом для листування з лідеркою фракції стало звернення до нього голови виконкому УНА–УНСО Руслана Зайченка із заявою про бездіяльність правоохоронців при перевірці його заяви про злочинні дії нардепа Богдана Губського та посадовців центральних та обласних органів влади. Копію заяви, яку пан Зайченко написав на адресу керівника СБУ Валентина Наливайченка, депутат Омельченко також передав до редакції «УМ».

На минулому тижні «УМ» оприлюднила колективне звернення селян Овідіопольського району (більше сотні підписів) до Президента Віктора Ющенка, в якому вони наводили приклади «кришування» народним депутатом Юрієм Кармазіним осіб, які розкрадають землі та майно селян на Одещині. Нагадаємо, що йшлося про незаконне заволодіння майном КСП «Тепличне» та КСП «Одеська птахофабрика». За твердженнями селян, одним із нових співвласників цих КСП шляхом відвертого рейдерства і за «копійки» став брат відомого нардепа Сергій Кармазін. У його протистоянні з обуреними пайовиками дійшло навіть до стрілянини та до побиття простих людей.