У відкритому акціонерному товаристві «Дніпроважмаш» (у недалекому минулому — завод металургійного устаткування) початок нинішнього року ознаменувався подією як знаменною, так і символічною. Тут відкрито замовлення на виготовлення тюбінгів для другої черги Дніпропетровського метрополітену. Упродовж року їх відвантажать для двох станцій, які будуються, у кількості близько 1800 тонн.

У Центральному парку культури та відпочинку Дніпродзержинська схильні вважати цю надзвичайну подію мало не крадіжкою століття. Поцупили ж бо металеву основу фонтана, сконструйовану з нержавіючої сталі.

Україна прямує до Європи. І це, здається, вже ніхто не ризикне заперечити. Отже, i з вимогами Європейського Союзу хочеш не хочеш нам рахуватися доводиться. І коли вже там ратифікували Картахенський протокол, то й від України, природно, очікують створення законодавчої основи для біологічної безпеки. Йдеться тут про речі конкретні. Адже цей протокол є першим міжнародним документом, який регулює відносини між країнами у сфері поводження з генетично модифікованими (ГМ) організмами. З метою допомоги окремим країнам, відібраним Глобальною Екологічною Фундацією, спільно з Організацією Об'єднаних Націй було схвалено проект «Розробка національних рамкових структур з біобезпеки». Офіційно він почав діяти з червня 2001 року, а вже на сьогодні у ньому беруть участь 120 країн світу.

Дніпропетровська влада продовжує наполегливо гнути свою лінію на очищення центру міста від стихійної торгівлі. Хоча квітковий ринок на вулиці Глінки з таким визначенням аж ніяк не сприймався. Проіснував він усе ж не багато і не мало — понад тридцять років. Тож у свідомості мешканців міста вже давно відклався як щось мало не вічне.

Учора зранку ті, хто проїздив по набережній Леніна у Дніпропетровську, спостерігали таку картину: понад 350 маршрутних мікроавтобусів вишикувалися в один ряд вздовж магістралі і так простояли протягом двох годин. Як повідомив кореспонденту «УМ» голова Дніпропетровської обласної профспілкової організації Всеукраїнської незалежної профспілки Ігор Горбачов, саме таким чином вони вирішили провести попереджувальну акцію протесту проти дій міської влади у сфері транспортних пасажирських перевезень. Спершу навіть планувалося вишикувати маршрутки безпосередньо на центральному проспекті Карла Маркса, однак Кіровський районний суд не дозволив.

Супермаркет «Білла» на житловому масиві Перемога у Дніпропетровську має статус філії київського підприємства з іноземними інвестиціями, отже, належить до числа фешенебельних. Однак перед контролюючими органами рівні усі. Тож у рамках операції «Акцизна марка» співробітники податкової міліції завітали й на «Біллу». Але до приміщення супермаркету їх не пустили під тим приводом, що відсутні посадові особи.

До ритуальних послуг Колєсніков прийшов, так би мовити, по висхідній. Випускник Алма-Атинського інженерно-будівельного інституту, деякий час відпрацювавши за фахом, він на певному етапі зайнявся виробництвом надмогильних пам'ятників. Аж тоді надумав опанувати усіма ритуальними послугами, як кажуть, у комплексі. Аналізуючи цю стезю з прискіпливістю і виваженістю професіонала-будівельника, мусив таки глибоко задуматися. Як-не-як, у понадмільйонному Дніпропетровську щодня помирають 40 — 60 чоловік. Отже, обсяг роботи для ритуальних служб великий. Тим паче, враховуючи, що з офіційних похоронних бюро ще донедавна ці послуги надавало, вважай, єдине, «Едельвейс», яке тепер має статус закритого акціонерного товариства. Навіть йому з такими обсягами не впоратися. Та заглибившись у тему, Колєсніков і взагалі очам своїм не повірив. Чи не інформація для роздумів: з отих 40 — 60 покійників на легальних, відкритих, офіційних цвинтарях вічний спокій знаходять двадцять. Та й це — у кращому випадку. А де ж решта? На цвинтарях, так би мовити, незаконних, які ще називають закритими. З усіх боків мегаполісу їх нині нараховується 43! А відкритих — лише сім.

Різдвяних свят у ботанічному саду Дніпропетровського національного університету чекають з особливим нетерпінням. Якраз на них випадає період цвітіння різдвяної (або, як її ще називають, віфлеємської) зірки — рослини з роду молочайних, завезеної до Європи з Мексики. Пуансетію — така наукова назва різдвяної зірки — вирощують і в домашніх умовах квітникарі-любителі, проте у Дніпропетровську сталося справжнє диво: як-не-як рослина за 20 років вимахала на цілих вісім метрів заввишки. І це при тому, що в природі, як правило, вона досягає висоти до трьох метрів. Тому мимоволі різдвяна зірка стала предметом особливої гордості колективу ботанічного саду.

Як ми вже писали, вирушив Сергій наприкінці минулого року із Севастополя. Хоча старт ледь не зірвався. Бо ані Національний банк України, на який мандрівник дуже сподівався, ані хтось інший бажання стати спонсорами поки що не виявили. Тож звиклий до випробувань Гордієнко вирушив, за його ж висловом, голий, немов той сокіл.

Перша чемпіонка України зі стриптизу Вардануш Мартіросян любить борщ, ніколи не займалася консумацією, живе із чемпіоном України із кікбоксингу і вважає себе занадто талановитою, щоб танцювати стриптиз за кордоном
Перший чемпіонат України зі стриптизу викликав навіть більший інтерес, аніж очікувалося. Його телеверсію купив у СТБ і один російський телеканал. Його з однаковою цікавістю дивилися й ті, хто регулярно розважається цим мистецтвом у стрип-клубах, і ті, хто зроду не бачив жодної «живої» стриптизерки. У фіналі очікували інтриг, підступів, диверсій, і тому всіх, особливо у провінції, здивував той факт, що переможницею стала дівчина із Кривого Рогу, стриптизерка Чорний Ангел, яка й оголеною вміла залишатись таємничою, інакшою. І кореспондент «України молодої» вирушив до Кривого Рогу, куди зазвичай вибирався у відрядження тільки на металургійні комбінати, на зустріч із Чорним Ангелом.