Цими днями кращі майстри ракетки перемістилися з грунтових кортів на трав'яні, аби якнайкраще підготуватися до третього в сезоні турніру серії «Великого шолома» — «королівського» Уїмблдону, що стартує на околиці Лондона наприкінці наступного тижня

За інших обставин матч грандів нашого футболу привернув би значно більшу увагу. Але доля золотих медалей 16-го чемпіонату України була фактично вирішена ще до середи. Тільки провал «Динамо» на фініші міг би привести гірників до звання кращої команди країни або до додаткового «золотого матчу». Проте лідери з нагоди 80-річчя динамівського клубу (як і «Шахтар» торік — до свого 70-го дня народження) вже майже здобуте чемпіонство відпускати не збиралися.

Невдалий виступ нашої збірної на чемпіонаті світу породив у хокейних колах бажання розібратися в причинах не лише московського провалу, а й у стані справ у нашому господарстві загалом. Як зазвичай буває, називатися винним у поразках ніхто не хоче, хоча багато хто ставив собі в заслугу перебування головної команди країни в елітному дивізіоні. Але тепер збірна України — в «другій лізі». Хто винен і що робити?

На ринг у німецькому місті Гамбург відстоювати свої високі звання минулої суботи вийшли одразу двоє наших співвітчизників. Сергій Дзинзирук у головному поєдинку вечора вже втретє захищав титул чемпіона світу за версією WBO у першій середній вазі (до 69,9 кг). Попри бажання 31-річного броварчанина проводити об'єднувальні бої з кращими боксерами за іншими версіями, його промоутер Клаус-Пітер Коль поки що або не може, або не бажає йти на подібні кроки. Тож цього разу наш шульга на прізвисько Бритва доводив свою перевагу над досі непереможним бразильцем Карлосом Насіменто, в активі якого було 16 вдалих дуелей. Проте латиноамериканець посідав лише сьоме місце в рейтингу WBO.

Попри очікування мільйонів росіян, збірній їхньої країни так і не вдалося перервати традицію, за якою господарі вже 21 рік не можуть виграти «золото» чемпіонату світу. Минулої суботи дорогу команді В'ячеслава Бикова у півфіналі перейшла добре вимуштрувана збірна Фінляндії.

Минулого тижня наші тенісистки продовжили успішно набирати рейтингові очки WTA на грунтових кортах Європи. На змаганні першої категорії у Берліні з призовим фондом 1,34 млн. доларів свій кращий результат у кар'єрі повторила Юлія Вакуленко. Через примхи погоди уродженці Ялти, яка нині мешкає в Барселоні, у п'ятницю довелося грати аж два матчі. І в обох поєдинках проти більш досвідчених суперниць 23-річна українка перемагала!

Турнір у Москві та Митищах не вразив любителів сюрпризів несподіваними результатами, навпаки — виявився одним із найбільш прогнозованих. Як називали два тижні тому шведів, канадців і росіян претендентами на трон, так вони й пробилися до півфіналів. Там до них приєдналися фіни, які у четвер ввечері виявилися щасливішими за американців у першій на світовому форумі серії булітів. Взагалі ж представники Країни Тисячі Озер заслужили право битися за медалі, оскільки упродовж чемпіонату демонстрували стабільно технічну й організовану гру, програвши лише одну зустріч — господарям. Хокеїсти ж збірної США виблискували індивідуальними діями, а командного взаєморозуміння їм періодично бракувало.

На чемпіонаті світу з хокею, який підходить до завершення у Москві, збірна України закінчила виступи ще в понеділок, причому вкрай невдало — команда вилетіла з вищого дивізіону й наступного року виступатиме в першому. Суперниками «синьо-жовтих» будуть команди Угорщини, Японії, Литви, Естонії та Хорватії. Головною причиною провалу на ЧС-2007 у таборі нашої збірної називають недобір кваліфікованих майстрів, які не грали на світовій першості через можливі проблеми з легіонерським статусом у своїх клубах у Росії.
Одним із небагатьох майстрів, хто за першим викликом завжди з'являвся у національній команді, є В'ячеслав Завальнюк. Намагаючись допомогти збірній, захисник приїздив на збори до Києва із перебитими пальцями, зламаною ключицею, на ногах, що ледь згинаються, не кажучи вже про вибиті зуби. І на нинішньому чемпіонаті світу Слава, маючи проблеми зі здоров'ям, зіграв також, як кажуть, на «морально-вольових».
Ця невдача збірної для вихованця школи «Сокола» була особливо прикрою, оскільки нещодавно він, вдруге ставши чемпіоном російської суперліги, прийняв рішення завершити кар'єру гравця. Саме сумні ноти переважали у голосі 32-річного спортсмена, коли у вівторок ми зустрілися з ним у московських Сокольниках за кілька годин до того, як наша команда взяла курс на Київ. Залишивши дружину й сина у кав'ярні, приємний у спілкуванні і вдумливий хокеїст поділився своїми мiркуваннями з кореспондентом «УМ».

Не важко передбачити, в якому настрої перебували гравці збірної України після трьох поразок на попередньому етапі, що відправили «синьо-жовтих» у «втішний» турнір. Однак більшість гравців вийшла на традиційну зустріч зі своїми вболівальниками. Хлопці фотографувалися, роздавали автографи, але, мабуть, ще намагалися усвідомити, як же ж вони програли Данії й чим це їм тепер загрожує. Адже треба було кардинально міняти плани й після трирічної перерви знову налаштовувати битися за виживання у вищій лізі світового хокею.