Як нам витратити $16 500 000 000?

Як нам витратити $16 500 000 000?

Позавчора пізно ввечері у Вашингто­ні, у штаб–квартирі МВФ, рада директорів цієї організації урочисто погодилися надати Україні кредит «стенд–бай» на суму 16,5 млрд. доларів. Нашу державу перед світовими банкірами представляв Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк. «Українська економіка, особливо банківська система перебуває під суттєвим тиском. Труднощі поглиблює падіння цін на метал, що становить основу вашого екс­порту», — зазначив заступник виконавчого директора МВФ Мурільйо Португал, оголошуючи про позику.

Хто дуже хотів, той і купив?

Хто дуже хотів, той і купив?

Учора Національний банк України офіційно повідомив, що «Промінвестбанк», який, власне кажучи, й дав поштовх фінансовій кризі в державі, нарешті отримав стратегічного інвестора. Консорціум, склад якого не розголошується, пред’явив права на 68% акцій банку — і фактично став його новим власником. З неофіційних джерел стало відомо, що власниками «ПіБу» відучора є брати Андрій та Сергій Клюєви (перший — один з очільників «Партії регіонів», віце–прем’єр, курував паливно–енергетичний комплекс в уряді Януковича, в 2004 році — фігурант нашумілої справи про транзитний сервер. Другий — депутат Верховної Ради, працює в Комітеті з питань фінансів та банківської діяльності, разом брати володіють корпорацією «Укрпідшипник» і, за деякими оцінками, володіють капіталом у 144 мільйони доларів. — Авт.), також «Сбєрбанк Росії», «Альфа Банк» та, ймовірно, голова наглядової ради «Дельта–банку» Микола Лагун.

Стандарти лютують, виробники сміються

З першого листопада без зайвого галасу почав працювати новий державний стандарт на харчові продукти. Особливі вимоги — до виробників молокопродукції. Якщо, скажімо, у вершковому маслі містяться домішки рослинної олії, то виробник змушений вказати на ньому «спред».

Я вмію рахувати гроші!

Гроші на подолання фінансової кризи, як вважає Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко, вже майже в кишені, а ось як ділити їх — досі не відомо. Вчора міністри зібралися, аби подолати цю несправедливість, й одностайним підняттям рук угору затвердили тимчасовий порядок використання коштів стабілізаційного фонду. Причому Юлія Володимирівна дала чиновникам на обдумування лише півгодини. Стабфонд мають наповнити надходження від приватизації та допомога від МВФ. Самі ж бухгалтерські нюанси — як витрачати, на що, скільки — пресі не повідомили. Так само не сказали, доки діятиме тимчасовий порядок, коли йому на зміну прийде постійний і чим вони відрізнятимуться.

Вашим грошам тут буде добре

Міліцейські патрулі на кожному центральному перехресті, довжелезна черга перед входом до будівлі «Експо–Донбасу», величезна кількість реклами з емблемою форуму та сек’юріті біля запасних виходів — усе це свідчило, що місто чекає важливих гостей. Учора Донецьк, крім президентів Віктора Ющенка та Леха Качинського, зустрічав також понад 300 інвесторів із 20 дер­жав світу. Незважаючи на фінансову кризу й економічну стагнацію, індустріальна область організувала інвестиційний саміт, на якому господарі запропонували залучити в економіку регіону 44 млрд. грн.

Битва риб у каламутній воді

Останнім часом тільки дуже лінивий не радить банкам, як вони мають виходити з кризи: надто вже незрозуміла й заплутана тема. Тому хоч би що ти не прокоментував із розумним виглядом, воно може мати сенс. Нині тема №1 для обговорення — скасує Нацбанк свою постанову й дозволить достроково розривати депозити до кінця року чи, такий–сякий, не дозволить. Хоча, якщо подумати, питання має звучати дещо по–іншому: стабілізується банкова система до новорічних свят чи її лихоманитиме й надалі?

Гривню підтримав увесь світ

Гривню підтримав увесь світ

Тривалі, як казала наш Прем’єр, «цілодобові», перемовини українського уряду з Міжнародним валютним фондом завершилися на мажорній ноті: нам таки погодилися видати кредит «стенд бай». Причому сума виявилася навіть більшою за очікувану — 16,5 мільяр­да доларів. Відповідну заяву, усипану безліччю компліментів українським чиновникам, учора вранці зробив керуючий директор МВФ Домінік Стросс–Кан. Цікаво, що Валютний фонд проявив просто таки феєричну щедрість — обсяг кредитної програми перевищує українську квоту в Міжнародному валютному фонді у вісім разів!

Поки радник не проїде, пшениця не зійде

Поки радник не проїде, пшениця не зійде

...У сім’ї фермерів Музик із Старої Костельниці — цілковита демократія. Якщо середнє покоління в особі сорокап’ятирічного пана Вацлава, який, власне кажучи, й господарює на фамільних гектарах — двома руками за Євросоюз та інтеграцію на Захід, то його батько Єжи, що більшу частину свідомого життя провів за соціалізму, наполегливо шукає недоліки процесу глобалізації. «Наш цукровий завод закрили. І не тільки наш, а й багато інших, люди без роботи, — загинає він мізинця, не ніяковіючи від присутності закордонних журналістів, яких привезли до них у гості за ЄСівською програмою. — А в Німеччині заводи працюють». Син розвиває тему: проблема не тільки з цукром, а й іншою продукцією країн Старої Європи — через високий курс місцевої валюти злотого, який тримається в Польщі.
Утім обидва — і батько, й син — сходяться в одному: пільгові кредити під два відсотки річних, які виділяють євросоюзівські програми — річ у господарстві дуже корисна. А ще: обидва дуже тішаться, коли в гості заходить пані Гражина.

Знав би прикуп — накупив би «баксів»...

Знав би прикуп — накупив би «баксів»...

Упродовж кількох останніх днів рідна грошова валюта здійснила три відчайдушні стрибки вниз: офіційний курс опустився спочатку до 5,01, потім — до 5,09, а вчора ми вже отримали 5,15 гривні за долар. Така ситуація викликала чергове збурення на готівковому ринку, який кількома днями раніше почав було заспокоюватися. Вчора ціни купівлі і продажу в столичних обмінках виставляли хто як міг: продати один «зелений» можна було і за 5,40, і за 5,85, а от купити — не дешевше, ніж за 6 гривень. Подекуди навіть виникав ажіотаж: продавці ставили курс 6,15; 6,25, але долари розходилися, мов гарячі пиріжки.

«Побачите там кризу, не чіпайте. Вона моя!»

«Побачите там кризу, не чіпайте. Вона моя!»

Цілу Божу ніч із вівторка на середу у вікнах урядового будинку, які належать Міністерству фінансів, горіло яскраве жовте світло, надаючи сірому багатоповерховому монстрові якихось карнавальних ознак. Там, на верхніх поверхах, підлеглі Віктора Пинзеника, звитяжно перевиконуючи стахановські норми урядової праці, виконували своє непросте завдання — розробити антикризовий законопроект ще до того, як перші ранкові промені сонця впадуть на кабмінівське подвір’я. Прем’єр Юлія Тимошенко, яка тиждень тому з цифрами та показниками в руках заперечувала існування будь–яких кризових явищ в українській економіці, тепер рішуче розвернула свою точку зору на 180 градусів — і активно розпочала рятувати Україну від цілої купи проблем.
Чорні автомашини з урядового гаража учора м’яко повертали на вулицю Грушевського, коли на вулиці ще тільки починало сіріти: Юлія Володимирівна призначила традиційне засідання свого кабінету на шокуюче ранній для київських чиновників час — сама вона ввійшла до зали о 8.00.