Минулого тижня в далекому Азербайджані, за старою доброю традицією, знову лунали слова «Одеса» та «Броди»: на енергетичному саміті затвердили показники техніко–економічного обґрунтування нафтотранспортного коридору зі столиці Азербайджану до польського Плоцька. Вартість першого етапу нафтогону для каспійської нафти в обхід Росії становитиме один мільярд доларів при прокачуванні 9 мільйонів тонн нафти. Але... Експерти дуже скептично оцінюють шанс цієї «труби» найближчим часом качати «чорне золото» із чорноморського порту на захід, а не навпаки.

— Долари є? — запитав учора в касира обмінного пункту, на дверях якого аршинним розміром вивішені «правильні цифри» з постанови Нацбанку: максимальна курсова різниця та відхилення від офіційного курсу — 1,5%.

Україна почала традиційну щорічну дискусію з Росією про наші газові заборгованості. Нинішня ситуація за антуражем, мов дві краплі води, схожа на попередні: якраз у період, коли на вулиці похолодало, а перемовини зі стратегічним партнером про нову ціну на блакитне паливо доходять до своєї кульмінації.

Наш співрозмовник — людина, яка брала безпосередню участь у становленні вітчизняної банківської системи, тому як ніхто інший знає всі правила її взаємодії зі світовими фінансовими установами, провідними банками. З 2005 року — голова правління «Укрексімбанку». Володар почесної відзнаки «Фінансист року–2006».

Життя у кабмінівських коридорах стає все веселішим та насиченішим. Як відомо, найцікавіше під час урядових засідань трапляється, коли двері до зали щільно зачиняють від журналістів. Під час вступного слова, коли Юлія Тимошенко виголошує у розставлені телекамери заготовлені спічі про успіхи й досягнення, міністри зазвичай старанно демонструють повний одобрямс. Але вже два тижні, як у це розмірене русло чиновницького етикету несподівано для всіх вривається міністр фінансів Віктор Пинзеник.

Економічний спад в Україні торкнувся і такої, раніше безпроблемної галузі, як електроенергетика — через кризу промисловості скоротився попит на струм. Так, у жовтні наша держава спожила на 7,1 відсотка менше електроенергії, ніж у вересні. В окремих галузях цифри нагадують обвал: у металургії спад споживання становить 28, у нафтохімії — 24 відсотки. Тож українські теплоелектростанції завантажені всього лише на третину своєї потужності. Саме таку цифру днями оприлюднив заступник голови Комітету Верховної Ради з ПЕК Юрій Бойко.

За що я люблю вільний ринок, так це за його готовність дати мені буквально за дві секунди все, чого тільки душа запрагне. Ось, наприклад, захотів чорні шкіряні штани — новозеландські корівки вже радо везуть свою шкуру через океан. Зажадав костюм, як не у всіх, — будь ласка: Цинь і Хуань, що родом із–під Шанхая, і не такий скроять. Але ж є й інші, не настільки примітивні бажання, у свідомих громадян незалежної України. Наприклад, одягає чоловік костюм і до сліз в очах воліє бачити на ньому орден. Або медаль. Або якусь відзнаку — аби на видне місце поставити, і всі від чорної заздрості аж кашляли.

Атмосфера в Кабінеті Міністрів учора була незвично напруженою і зводилася до питання: «Звільнять–таки спікера чи ні?». І хоча зовні урядовці намагалися виглядати упевненими та незворушними, жоден не погоджувався коментувати політичний прогноз, що наступною після Голови Верховної Ради має стати Прем’єр–міністр.

Учора Прем’єр Юлія Тимошенко зустрілася з власниками найбільших гірничо–металургійних підприємств і домовилися про дії, проти яких рішуче виступали фахівці з макроекономіки. У меморандумі про співпрацю між владою та бізнесом акценти розставили так: уряд бере на себе зниження вартості залізничних перевезень металургійної продукції та за допомогою своїх дипломатичних каналів лобіюватиме ринки збуту в третіх країнах. Натомість сталевари зобов’язуються знижувати ціни свого товару на внутрішньому ринку та й надалі виконувати раніше затверджені інвестиційні програми. Причому між вартістю «квитків на поїзд» для металу та його ціною для українського споживача буде встановлено пряму залежність: наскільки зменшили свої ціни, на таку суму й будете дешевше возити товар.

Під час учорашньої наради в Державній податковій адміністрації Президент України Віктор Ющенко зробив дуже невтішний прогноз: дефіцит державного бюджету нинішнього року становитиме понад 25 мільярдів гривень. Як відомо, у кошторисі держави дефіцит планувався у розмірі 17,9 мільярда. Донедавна все йшло як по маслу: за словами міністра фінансів Віктора Пинзеника, за підсумками дев’яти місяців доходи бюджету були більшими, ніж видатки. Мінфін на хвилі успіху навіть виявляв наміри зробити бездефіцитним кошторис наступного року.