Майже чотири роки триває дискусія довкола зведення в Ужгороді нової будівлі Національного банку та перенесення пам'ятника Шевченку. Цьогоріч вона вийшла за регіональні рамки і сягнула Києва.

Сьогодні о 15.00 в конференц-залі ужгородської облспоживспілки відбудуться громадські слухання з приводу перенесення пам'ятника Шевченку. Хмари над пам'ятником зібралися після того, як на Народній площі, де встановлено монумент, вирішили збудувати офіс Національного банку. Мерія дала дозвіл на це будівництво! Правда, не врахували важливого моменту — на місці, де має з'явитися банк, стоїть Кобзар. Свого часу кошти на цей пам'ятник городяни збирали усім миром. І 9 березня 1999 року монумент урочисто відкрили. Звісно, більшість городян проти, щоб Шевченко куди-небудь «переїздив».

Як повідомив заввідділом археології Закарпатського обласного краєзнавчого музею Йосип Кобаль, влітку Ужгородський замок чекає небуденна подія — археологічні розкопки. Востаннє замок досліджували археологи в 70-х роках — тоді було відкопано фундамент церкви святого Юрія, де укладали славнозвісну Ужгородську унію.

Закарпатська облрада визнала русинів окремою національністю. На останній сесії «за» проголосував 71 депутат, лише двоє були проти та ще двоє утримались (зокрема, рішення підтримала і «пропрезидентська» фракція «Нашої України»). Як передбачено в цьому рішенні, тепер при фінансуванні потреб національних меншин враховуватимуть і потреби русинської громади в розвитку мови, освіти, культури, традицій, звичаїв тощо. Також закарпатці мають намір звернутися до Верховної Ради з проханням визнати національність «русин» на загальноукраїнському рівні.

Попри те, що полотна класиків закарпатської школи живопису нині в Києві дуже «ходові», альбомів закарпатських художників у столиці виходить дуже мало. Тому поява кожного альбому є подією. Тим паче художниці, творчість якої навіть у рідному Ужгороді оповита таємницями.

Колись закарпатських футболістів знали не лише в Україні, а й далеко за її межами. Сабо, Турянчика, Раца, Яремчука вважали кумирами сотні тисяч, якщо не мільйони, уболівальників. На жаль, тепер настали часи, коли жоден закарпатець не виступає за збірну своєї країни. Фахівці бачать корінь проблеми насамперед, у тому, що не ведеться систематична робота з обдарованою молоддю. Тому існування спортивно-гуманітарного ліцею в селі Ільниця на Іршавщині називають маленьким дивом. Судіть самі: це чи не єдиний на всю Україну заклад такого типу, який існує... в селі.

Книжка Олександра Волошина «Мукачево у старовинній листівці» вже отримала великий резонанс. Невтомний колекціонер поштових листівок подарував нам розкішний альбом із 336 старовинними видами міста над Латорицею. Але захоплює не тільки титанічна робота Олександра Волошина, а й автора тексту — відомого ужгородського історика Йосипа Коваля.

Візит Віктора Ющенка на Закарпаття в недiлю—понедiлок був важливий передусім з точки зору інтеграції України в Європу. Адже найзахідніша область України межує аж із чотирма країнами Євросоюзу, і цього разу на Закарпатті український лідер зустрівся з чільниками Угорщини та Румунії.

Донецький Артемівськ та закарпатське Солотвино є найбільшими постачальниками української солі. Сіль у Солотвино видобували ще за часів Римської імперії. У копальнях знайшли не тільки монети з портретами цезарів, але й зброю римських легіонерів. Це й не дивно, адже поклади тут такі великі, що сіль скелями виходила на поверхню.
Промисловий видобуток почали з XIII століття. Сіль була не тільки стратегічним товаром, але й дуже прибутковим. Недарма ж зустрічали «хлібом і сіллю»! Тому споконвіку солевидобуток був королівською чи державною монополією. Солотвинська сіль була відома в усій Центральній Європі та СРСР. Адже вона майже не містить домішок. Ще порівняно недавно тут одночасно працювало вісім шахт. Найстаріша з них — «Кунегунда» мала кілька сотень років.

СБУ має чіткий образ найзакритішої організації. Ясна річ, характер роботи багато чого диктує. З начальником управління СБУ в Закарпатській області Володимиром Рокитським ми домовилися, що говоритимемо про все, що можна. А можна говорити про долю однієї людини. І на цій долі показати багато чого з того, що ховається за неприступною вивіскою СБУ.