Місто Кам’янське на Дніпропетровщині, як і всі населені пункти в Україні, процес декомунізації, звісно ж, не оминув. До того ж тут епоха тоталітаризму втілювалася аж занадто завзято.

Після гучної стрілянини в Дніпрі під вечір 24 липня, внаслідок якої загинули ветерани війни на Донбасі Олексій Вагнер та Максим Іващук, а п’ятеро причетних до цього інциденту опинилися з пораненнями на лікарняних ліжках, швидко стали відомими нові вражаючі подробиці.

Це звернення годилося б назвати криком відчаю. Адже журналісти та активісти його адресували міністрові оборони України Степану Полтораку.

Близько 20-ї години вечора 24 липня на проспекті Гагаріна, прилеглому до центрального в місті проспекту Яворницького, біля ресторану «Д.О.М.» ні з того, ні з сього зчинилася кривава стрілянина. У результаті загинуло двоє людей.

Реконструкція центрального у Дніпрі мосту через однойменну річку, який називають Новим, безперечно, є у місті на сьогодні будівельним об’єктом номер 1. І не лише тому, що внаслідок цього виникли чималі незручності.

Звістка про масове отруєння дітей українських воїнів, учасників бойових дій із Дніпра, у бердянському санаторії «Лазурний» минулого тижня сколихнула всю Україну. Адже йшлося про відразу 250 потерпілих.

На тлі процесу декомунізації у Дніпрі сталася подія з розряду діаметрально протилежних.

25 жовтня 2015 року відбулися пам’ятні перші в Україні вибори у 159 об’єднаних громадах, створених на основі майже 800 органів місцевого самоврядування з близько 2 тисячами населених пунктів та до 1,4 млн. населення.

Після того як не так давно Дніпропетровськ було перейменовано на просте і банальне та ще й на іранський лад (так називається річка цією іноземною мовою) Дніпро, тут усе більше розгоряються пристрасті стосовно визначення справжнього віку міста.

Минулого тижня під стінами дніпропетровських обласних держадміністрації та ради вже не вперше відбулося дійство, яке цілком можна назвати театралізованим.