Уже понад два роки команда нинішньої влади нагинає Україну для більш успішної дружби з Росією та всім СНД. А радість від того нині має тільки Росія. Скажімо, вступила наша держава у Зону вільної торгівлі з СНД, відкривши величезні перспективи для вітчизняної економіки. І що? А нічого! Перспективи й надалі залишаються величезними — але практично без жодних нових дивідендів для нас.
Один долар, вкладений у фото– і відеофіксацію ситуації на дорогах, дає 30 доларів економічного ефекту. Один долар, вкладений в інформаційну програму щодо застосування ременів безпеки на автомобілях, заощадить державі 20 доларів. Такі цифри оприлюднив днями президент «Асоціації безпеки дорожнього руху» Михайло Берлін. Болюча проблема, коли показник аварійності в Україні у 2—2,5 раза вищий, ніж у Європі й США, ймовірно, може зрушитися з мертвої точки: до її вирішення долучилися зацікавлені структури — страховики. Меморандум про співробітництво підписали Моторне страхове бюро та Асоціація безпеки дорожнього руху.
В Україні триває запекла битва за врожай. Але не в колишньому радянському розумінні, що означало заклики до селян збирати колоски без втрат, а в новітньому недореформовано–капіталістичному. Тобто, як на цьому зерні заробити, щоб й інтереси всіх груп врахувати, і галузь остаточно не погубити. Поки що виходить не дуже...
Другий день економічного форуму у Криниці–Здруй (Польща), що завершився вчора, мав доволі відчутний український акцент. Спеціальний гість заходу, Президент України 2005—2010 років Віктор Ющенко, під час дискусії «Україна у глобальній політико–економічній системі», підбиваючи підсумки двадцяти років нашої незалежності, зробив низку важливих заяв.
Загострення в українсько–російському газовому протистоянні неминуче. Одне із свідчень на користь цієї версії — зміна алгоритиму проведення міждержавних перемовин. До вчорашнього дня українська сторона ніколи не оприлюднювала свою позицію ні до, ні після чергового раунду перемовин, відмовідаючи на всі запитання журналістів традиційними протокольними шаблонами. Натомість росіяни вели себе більш публічно, і про хід діалогу світ дізнавався з Москви. Звичайно ж, через їх призму. Вчора ж чи не вперше за останній час офіційний Київ не просто натякнув, що він має «цікаві» пропозиції для РФ, а й сформулював їх суть: суд у Стокгольмі не панацея, реструктуризація «Нафтогазу» з приватизацією деяких його структурних підрозділів — процес незворотний, а наш важiль тиску на «Газпром» — спроба вийти на спотовий ринок газу із пальним власного видобутку.
Улітку, коли респектабельна «зимова столиця світу» — швейцарський Давос — набирається сили для прийому сильних цього світу, передові економісти та державні діячі зібралися у мальовничому польському курорті. «Європейські дилеми: партнерство чи суперництво?» — гасло цьогорічного Економічного форуму, який розпочався в Криниці–Здруй учора i триватиме до післязавтра. Серед головних акцентів цьогорічних дебатів — спільна економічна політика Євросоюзу, боротьба з фінансовою кризою, розширення ЄС, енергетична безпека, економічні реформи, боротьба з корупцією тощо.
Подивитися виставу легендарного канадського Cirque du Soleil та відкрити для себе надзвичайно креативне циркове мистецтво — тепер уже не мрія, а реальність. У Києві 27 листопада розпочнеться гастрольний тур шоу Saltimbanco, який триватиме до 4 грудня. «Саме Палац спорту, — зазначає Наталія Романова, генеральний директор Cirque du Soleil в Україні, — став майданчиком, який відповідає всім технічним вимогам цирку. Ми намагаємося знайти можливості виступів і в інших містах України».
Осінь, сезонне похолодання, опалювальний сезон, невигідні контракти. Ці своєрідні синоніми змушують українську владу згадати, що вона знає не лише адресу Печерського суду, а й принаймні Стокгольмського. Кілька днів тому Микола Азаров заявив, що уряд узагалі–то налаштований на проведення «нормального» переговорного процесу з Російською Федерацією, на «зменшення зони конфлікту» і тому подібне. Але якщо наш партнер не піддається, то ми можемо працювати й «ненормально». Тобто через суд. Подібні несміливі заяви з боку офіційного Києва лунали і раніше, але щоразу їх проголошують на іншому тлі.
Сьогоднішній вівторок мав би бути другим робочим днем дуже важливого для України діалогу — перемовин вітчизняної влади з місією Міжнародного валютного фонду. Планувалося, що до 9 вересня банкіри погодяться з аргументами нашого Кабміну і нададуть–таки черговий транш кредиту «стенд–бай». Відтак Україна отримала б кошти на підтримку свого платіжного балансу, зовсім не зайві напередодні необхідності погашення кредитів, які ми взяли раніше, а іноземні інвестори — своєрідний сигнал, що нашій державі можна довіряти. Адже якщо на такий крок — давати гроші «недореформованій» українській економіці — йде МВФ, то ризик у подібних інвестиціях цілком допустимий. На жаль, не склалося... Ще напередодні зi штаб–квартири фонду у Вашингтоні заявили, що квитків на літак до Києва вони не купували. А отже, перемовини переносяться. З усіма відповідними наслідками.
Перша реакція експертів була тривожною: деякі з них навіть прогнозували послаблення гривні — від 8,20 — 8,30 за один долар до повного валютного колапсу. Суспільство прагнуло почути, що ж скаже Прем’єр–міністр. Микола Азаров здивував: за його словами, гроші нашій країні зараз не дуже й потрібні! «Якщо вони раптом знадобляться, ми поїдемо до Вашингтона, поставимо відповідні умови... — і отримаємо транш. Жодних перепон не існує», — намагався переконати чи то себе, чи то українців очільник вітчизняного Кабміну. Економічний аналітик Олександр Шлапак, утім, оптимізму Миколи Яновича не поділяє. Як і передбачень у стилі «все пропало»...
Українці поступово, невпинно й наполегливо переходять із традиційного газу без кольору і запаху на його рідкий аналог. За статистикою, споживання скрапленого газу у нашій державі зростає на 25% щорічно! Шалена популярність пропану з бутаном породжує таке ж саме плавне, але невпинне подорожчання альтернативного пального. Ну і, звичайно ж, де є попит і ціна, там миттєво з’являються принаймні підозри у змовах, «схемах» та інших порушеннях правил гри.
