...30 жовтня 1937 року співробітник Гайдельберзької обсерваторії Карл Райнмут, проглядаючи знімки зоряного неба, зроблені двома ночами раніше, побачив на кожному з них довгу чорну «подряпину». При ретельному вивченні вона виявилась «автографом» невідомого раніше астероїда — небесного каменя дiаметром близько кілометра, що блукав у міжпланетному просторі. Яскравість і швидкість руху серед зірок свідчили про те, що об'єкт перебував напрочуд близько до Землі. Провести додаткові спостереження не вдалося — астероїд, віддаляючись від нашої планети, опинився поблизу Сонця. На щастя, довгий чорний «трек» був знайдений на фотопластинках, отриманих раніше спостерігачами з інших обсерваторій. З'ясувалося, що астероїд розминувся з Землею на відстані близько 800 тисяч км — ближче тільки Місяць. Але спостережень виявилося замало для надійного визначення орбіти об'єкта, отже, він не отримав порядкового номера, проте — всупереч правилам астрономічної номенклатури — отримав ім'я. Астероїд назвали Гермесом — на честь грецького бога, покровителя мандрівників, дипломатів, торговців та шахраїв.