Мій допис — не «апологія одного історика». Це спроба викласти деякі міркування, що виникли по прочитанні книжки Андрія Портнова «Історії для домашнього вжитку» (К.: Критика, 2014) з перспективи не вузькофахової (без оцінки інтерпретацій чи тлумачень історичних фактів), а загальногуманітарної.