Стрітенням завершується різдвяний цикл свят. Воно відзначається через 40 днів після Різдва у пам’ять про те, як на 40–й день по народженні Діва Марія та Йосиф–обручник принесли немовлятко Ісуса до Єрусалимського храму, аби посвятити первістка Богові. Там святе сімейство зустрів праведник Симеон — старенький і сивий. Він чекав на зустріч зi Спасителем багато років. Як записано в Євангелії від Луки, Симеон свого часу не повірив, що Месія може народитися від Діви Марії. Отож Святий Дух тримав його на землі, аби старець зміг–таки побачити здійснення пророцтва. Він відійшов в інший свiт лише тоді, коли побачив немовля та узяв Його на руки. Симеон провістив, що Ісусові судилося вийти «на спасіння людей» і подякував силам небесним, що відтепер уже матиме вічний спокій. Це свято вважається також стрітенням, зустріччю Старого і Нового Заповітів. Це свято церква почала урочисто відзначати з кінця V століття, хоча в Єрусалимі ранні християни стали відзначати його на століття раніше. Наступного дня після Стрітення Східна Церква святкує пам’ять праведних Симеона й Анни.