Незабаром музей «Личаківський цвинтар» можна буде відвідувати цілодобово. Як стверджує директор музею Ігор Гавришкевич, найближчими днями можна організувати перші екскурсії, адже вже є гіди, які проходять спеціальне навчання. Попередній маршрут — по головних алеях кладовища, відвідання найвідоміших поховань, а в майбутньому, — можливо, також і склепів. Екскурсії, які коштуватимуть 20—40 гривень, планують проводити з інтелектуальним ухилом, але у специфічній емоційній атмосфері.

«Ні» хабарництву» — під таким гаслом львівські студенти протестують проти корупції у вищих навчальних закладах. Організатором уже другої за цей рік акції, цього разу флеш–мобу біля Університету ім. Івана Франка, є рух «Студент за студента». Його активістка Марічка Голяка стверджує, що рух намагається привернути увагу громадськості, висвітлити та винести поза межі навчальної системи це негативне явище, про яке не можна мовчати. Члени руху намагаються допомагати всім студентам, які до них звертаються. Родзинкою попередньої акції протесту була зелена стрічка, яку чіпляли на одяг ті викладачі, які не беруть хабарів. Цього разу, за словами Марічки, родзинкою є флеш–моб.

Зловживання алкоголем стало причиною смерті 33–річного львів’янина Руслана К. Саме ця згубна пристрасть із часом привела Руслана до нав’язливої думки про самогубство, проте цього недільного вечора смерть чекала і на Русланового рятувальника.

Віднедавна в українському війську триває відродження давньої козацької традиції, коли у похід і на місці дислокації разом із солдатами перебували військові капелани. У сучасній армії штатні капелани працювали лише з 2005 року у миротворчому контингенті в Іраку. Це православні священики Київського і Московського патріархатів, які, щоправда, обіймали посади психологів. З кожним роком ситуація мінялася, й у військових частинах почали з’являтися навіть каплички. Саме така сакральна споруда незабаром буде освячуватися у військовій частині 4114 у Львові. Тут поряд із вишколом солдатів внутрішніх військ на духовній ниві працює колишній старшина, нині капелан, священик Української автокефальної православної церкви Михайло Торконяк. Отець Михайло отримав свячення з рук єпископа Петра Пертуся у 1993 і сьогодні є досвідченим душпастирем як для солдатів, так і для командирського складу.

Цього року по йорданську воду львів’яни зможуть прийти не лише до церков, а й до центральної міської площі. Саме тут у суботу, 19 січня, відбудеться освячення води за участю священиків усіх конфесій.

У Львові 15 січня вперше разом із відомими артистами на сцені співатимуть незрячі. Цей проект називається «Нове життя».

Львівська залізниця має намір збудувати новий приміський вокзал, пропонуючи інвесторам розмістити поруч свої торгово–розважальні комплекси. Начальник «Львівської залізниці» Михайло Мостовий упевнений, що такі умови зацікавлять інвесторів, які повинні будуть реалізувати проект на триста мільйонів гривень. «Новий приміський вокзал буде розміщений поряд із нинішнім, на вулиці Городоцькій», — повідомив начальник Львівської залізниці Михайло Мостовий.

Трагічно закінчилася історія кохання двох молодят із Турківського району на Львівщині. Вже небагато залишалося Олені та Петру чекати до повноліття, щоб одружитися, та не судилося. Через непорозуміння гарячі голови наробили лиха, перет­воривши різдвяні свята на власні похорони.

Його поховали 16 грудня на сільському кладовищі села Старий Яричів Кам’янка–Бузького району Львівської області. Сумними були проводи в останню дорогу цього життєлюба. Ще не вщухли емоції в рідних та друзів, коли весною цього року Григорія Нестора нагородили дипломом «Книги рекордів України». А друзів у цього веселого та дотепного дідуся було чимало. Останніми роками він навіть полюбив журналістів, які часто навідувалися на свята, для кожного завжди була тепла усмішка і гарна пісня. Пісні він особливо любив, а це — українські, російські, німецькі. Їх вивчив, переживши Першу і Другу світові війни, що пройшли через західноукраїнське село.