Голландський урядовець Хенк Доннерс знає про Україну не з туристичних путівників — ще в 90–х він об’їздив нашу державу вздовж і впоперек. Разом зі своєю дружиною Лідою Хенк займається в Україні благодійністю, патронує культурні проекти. А ще доктор Хенк Доннерс, відомий у Голландії фахівець у податковій галузі, колишній держслужбовець, уже майже десяток років є радником Кабінету Міністрів України з євроінтеграції, а також консультантом податкової служби в Україні.

Юний школярик із чипсами й колою в руках, старшокласник — з цигаркою і пивом — така картина вже давно не дивує пересічних українців. А мала б! Вітчизняні лікарі наголошують: через нездоровий спосіб життя, неправильне харчування хворіє дедалі більше українських дітей. Понад мільйон малюків уже має гастроентерологічні хвороби, а харчова алергія, що цілком може перерости в алергічну астму, проявляється у кожної третьої дитини. Змінити сумну динаміку фахівці закликають усіх причетних: передовсім батьків, які мають замислитися над тим, чим годують дітей, лікарів, які мусять давати слушні поради пацієнтам. І державу, обов’язок якої — подбати про здоров’я майбутньої нації.

Валерій Асадчев належить до політиків, які стояли біля витоків української державності. Він був серед тих, хто піднімав перші державні прапори і боровся за незалежну Україну. Його знають як чудового економіста й господарника, якому є чим звітувати. Майже сім років він очолював Московський (тепер Голосіївський) район міста Києва і 4 роки — Полтавську область. Тоді, в 90–ті, Московський район столиці називали економічним дивом. А Полтавська область, яка не має міст iз великою кількістю населення, стала серед провідних інвестиційних областей країни.

Багато що було зроблено Асадчевим вперше. Зокрема, перші альтернативи ЖЕКам (і це ще у середині 90–х років), перші сучасні системи прибирання сміття, перші ОСББ, перший бювет з питною артезіанською водою, перший будинок для ветеранів. У полтавський період: ініціатор програми доступного житла і перший, хто збудував таке житло, перший, хто отримав біогаз із сміттєзвалищ і розпочав запровадження альтернативних джерел енергії у комунальному господарстві.

Нинішню ситуацію в столиці та в Україні загалом Валерій Асадчев оцінює як плачевну. Хоча й дивиться в майбутнє з оптимізмом. «Сьогодні Київ втратив і бюджет, і керованість, — говорить Валерій Асадчев. — Треба йти і захищати рідне місто». Саме для цього Валерій Асадчев і балотується до Верховної Ради по 218–му округу в Києві. Де свого часу його вже обирали народним депутатом.

Український уряд днями ухвалив головний кошторис держави на 2013 рік і передав його на розгляд до Верховної Ради. Фінансовий план, за яким ми житимемо наступного року, в багатьох експертів уже зараз викликає чимало питань. А в урядових чиновників — навдивовижу оптимістичне захоплення.

У пересічного українця Донбас асоціюється передусім із териконами, вотчиною «регіоналів» і суцільною «територією» російської мови. Однак далеко не всі тамтешні мешканці мріють про возз’єднання з Росією та марять радянським «дешево–ковбасним» минулим. Є тут і українські патріоти, які відстоюють рідне слово у школах та дитсадках, проводять мистецькі акції, дбають про меморіальні дошки видатним землякам та навіть організовують історичні виставки УПА. Серед таких активістів — члени Маріупольського міського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта».

Студенти НТУУ «КПІ» виконали свою обіцянку: в середу близько 5 тисяч осiб пікетували Міносвіти, вимагаючи зустрічі з міністром Дмитром Табачником. Як уже писала «УМ», студенти КПІ обурені тим, що вже більш як півтора місяця колектив «Політехніки» не може отримати офіційну відповідь від Міносвіти, коли ж буде оголошено конкурс на заміщення посади ректора КПІ.

У вітчизняному освітянському середовищі назріває черговий скандал — цього разу списи зійшлися навколо одного з провідних ВНЗ України — Київського національного технічного університету «КПІ». Річ у тім, що 1 листопада 2011 року, менш ніж за тиждень, у ректора столичної «Політехніки» Михайла Згуровського завершується семирічний контракт із Міносвіти.

Киянка Марія Леонідівна Середа, колишній науковець, уже сьомий рік оббиває пороги найвищих державних органів влади з єдиною метою — отримати свою законну пенсію. За майже 22 роки наукової роботи жінка нині отримує 956 гривень пенсії і переконана (норми закону «Про наукову та науково–технічну діяльність», мовляв, про це свідчать), що має отримувати щонайменше у кілька разів більше. Марія Леонідівна пройшла всі судові гілки — аж до Вищого адміністративного суду — і отримала рішення на свою користь. Одначе його не виконують уже сьомий рік!

Сьогодні в усьому світі традиційно згадуватимуть про дітлахів та їхню беззахисність — із нагоди Міжнародного дня захисту дітей. Україна — не виняток: у нас особливо багато дітей, яких потріб­но захищати і якими слід опікуватися. Юкіе Мокуо, голова дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, стверджує: за останніми дослідженнями, у нашій державі є близько 85 тисяч дітей, права яких постійно порушуються. «Тому Міжнародний день захисту дітей повинен стати не єдиним днем, коли ми згадуємо і піклуємося про дітей, — каже Юкіе Мокуо, — вони щодня потребують нашої підтримки».

Міносвіти має намір упродовж двох наступних років перевести всі українські школи на навчання в одну зміну — існує вже й відповідний наказ про поетапну «пертурбацію». «Друга зміна у школі повинна залишитися лише сторінкою в історії педагогіки», — коментує рішення Міносвіти заступник міністра Борис Жебровський. За даними прес–служби відомства, в Україні понад тисяча шкіл (а це 5,8 % від загальної кількості) проводить заняття у дві зміни. Найбільше таких шкіл у Криму, Севастополі, Рівненській і Закарпатській областях.