Зараз будь-який підліток може спокійно зайти до аптеки і впевнено попросити: «Презервативи, будь ласка!» Більше того, аптекарі ставитимуть його в приклад іншим юнакам. Його не «розбиратимуть» на шкільних зборах, не викликатимуть батьків до школи і тим більше не цікавитимуться, а навіщо такому маленькому такі дорослі і «непристойні» речі. Сучасний підліток навряд чи повірить своєму батьку, який, знайшовши у кишені сина ці самі засоби захисту і пустивши з приводу цього скупу чоловічу сльозу, розкаже, як ще двадцять років тому слово «презерватив» вимовлялося пошепки. Взагалі-то і саме слово знали лише інтелігенти, а представники робочого класу вживали його не досить пристойні синоніми. А в радянську історію кондом, чи то презерватив, увійшов під гордою назвою «виріб №2», а першим і найголовнішим засобом індивідуального захисту вважався... протигаз.
Поки радянські обивателі стверджували, що «в Радянському Союзі сексу нема», закордонні історики досліджували історію виникнення презерватива. Гадаю, аби її вивчали у старших класах середньої школи, не замість, звичайно, а принаймні поруч з історією наукового комунізму, з цього предмета в атестатах не з'являлось би четвірок.