Сьо­год­ні нав­ряд чи знай­деть­ся лю­ди­на, яка наз­ве ре­зуль­та­ти куль­тур­но-по­лі­тич­них ак­цій «2002: Рік Ук­ра­ї­ни в Ро­сії» і «2003: Рік Ро­сії в Ук­ра­ї­ні» втіш­ни­ми, при­най­м­ні для нас, ук­ра­їн­ців. Ос­тан­ня ви­бор­ча кам­па­нія до Дер­жав­ної Ду­ми Ро­сії по­ка­за­ла, що за ос­тан­ні ро­ки ан­ти­ук­ра­їн­сь­кі нас­т­рої в ро­сій­сь­ко­му сус­піль­с­т­ві з мар­гі­наль­них ста­ли до­мі­ну­ю­чи­ми. Од­нак як­що по­лі­тич­ні й куль­тур­ні нас­лід­ки ос­тан­ніх двох ро­ків більш-менш оче­вид­ні, то еко­но­міч­ні до­сі не ана­лі­зу­ва­ли. То­му са­ме час під­су­му­ва­ти втра­ти і здо­бут­ки Ук­ра­ї­ни у від­но­си­нах з Ро­сі­єю і ро­сій­сь­ким ка­пі­та­лом за ос­тан­ні ро­ки.